ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
іменем України
Справа № 216/4652/17
Провадження № 1-кс/210/2478/18
"14" листопада 2018 р.
Дзержинський районний суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі
заявника ОСОБА_3 ,
заінтересованої особи ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 у справі №216/4652/17, провадження №1-кп/210/271/18,
ВСТАНОВИВ:
На розгляд судді надійшла заява представника потерпілої у кримінальному провадженні ОСОБА_3 про відвід судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_7 за ч.3 ст.297 КК України, ч.2 ст.383 КК України, ч.2 ст.384 КК України.
В обґрунтування заяві представник потерпілої посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іглін проти України», «Боргес проти Бельгії», Бангалорські принципи поведінки судді, лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, теоретичні положення кримінального процесу, зокрема, щодо надання стороною обвинувачення доступу до матеріалів провадження стороні захисту, обґрунтованості судового рішення, тощо, вимагає задовольнити відвід судді ОСОБА_6 .
В судове засідання були викликані учасники процесу та особа, якій було заявлено відвід суддя ОСОБА_6 .
Суддя ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, з`явився заявник ОСОБА_8 та один з обвинувачених ОСОБА_4 .
Інші учасники процесу не з`явилися.
Захисник обвинувачених надала письмові заперечення проти задоволення заяви про відвід, згідно яких вважала, що дії представника потерпілої ОСОБА_3 з систематичного заявлення численної кількості відводів та клопотань спрямовані на затягування процесу розгляду кримінальної справи та є зловживанням своїми правами.
Просила в задоволенні відводу відмовити, зазначити в ухвалі факт зловживання своїми правами ОСОБА_3 .
В судовому засіданні особа, що заявила відвід ОСОБА_3 , свою заяву підтримав, пояснив, окрім посилань на обставини, вказані ним у скарзі, що стороною обвинувачення не було йому надано можливість ознайомлення з матеріалами провадження, у зв`язку з чим він не може ефективно здійснювати представлення інтересів потерпілої.
Просив відвід задовольнити.
Обвинувачений у справі ОСОБА_4 проти задоволення відводу заперечував, пояснив (зокрема), що представником потерпілої затягується судовий процес, заявляються неодноразові відводи різним суддям, у зв`язку з чим вони не можуть перейти до розгляду справи по суті.
Просив у задоволенні відводу відмовити.
Суддя, дослідивши матеріали, що були йому надані та вислухавши пояснення учасників процесу, доходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про відвід з наступних підстав:
Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно ч.5 ст.80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Таким чином, з аналізу вказаних вимог Закону вбачається, що заява про відвід може бути задоволена виключно у тому випадку, коли у заяві вмотивовано, тобто обґрунтовано, з наданням відповідних підстав чи доказів, заявлено про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Разом з тим, з аналізу матеріалів, що були надані суду, та з пояснень опитаних учасників процесу встановити, у чому саме полягає упередженість чи необ`єктивність судді ОСОБА_6 у даному провадженні не виявилося можливим.
Так, заявник зазначає, що його (на його думку) не було прокурором ознайомлено з матеріалами кримінального провадження.
Суд погоджується, що неознайомлення сторони потерпілого з матеріалами провадження може становити порушення вимог КПК України, проте з вказаного факту неможливо дійти жодного обґрунтованого логічного висновку, у якому зв`язку перебуває неознайомлення сторони потерпілого з матеріалами провадження з можливою упередженістю судді, якому заявлено відвід.
У жодному місці заяви про відвід представник потерпілої не зазначає, якими саме діями, рішеннями, бездіяльністю, тощо, суддя виявила упередженість чи необ`єктивність, не посилається на жодне рішення чи дію судді в ході розгляду справи, тощо.
На аркуші 5 заяви про відвід заявник вказує на наявність ухвали суду від 09.07.2018 року, яка, на його думку, повинна бути переглянута в частині та задоволена у повному обсязі, але жодним чином не вказує, яким саме чином вона пов`язана з заявленим відводом , не зазначаючи взагалі, що це за ухвала, ким саме винесена, за яких обставин, які питання у ній вирішувалися, у чому у ній (якщо це саме вона є предметом розгляду) проявилася упередженість чи необ`єктивність судді, тощо.
Крім того, вирішуючи питання щодо обґрунтованості та вмотивованості позиції заявника щодо упередженості судді ОСОБА_6 суд, окрім іншого, приймає до уваги наступне:
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практикиЄвропейського суду з прав людини», практикаЄвропейського суду з прав людини є джерелом права в Україні.
Так, згідно п.46 Рішення ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» (Заява № 35493/10), 30 квітня 2015 року «… суд також зазначає, що твердження заявниці про упередженість та корумпованість органів дізнання і досудового слідства не підтверджено жодними доказами, окрім відмов цих органів притягнути до кримінальної відповідальності вищезазначених осіб, а отже вони є безпідставними».
Системний логічний аналіз даного твердження дозволяє дійти висновку, що сама по собі лише відмова того чи іншого органу чи посадової особи державного органу, судді, суду, тощо задовольнити ті чи інші вимоги (клопотання) особи (заявника, скаржника, підозрюваного, обвинуваченого, тощо) не є доказом його упередженості.
На підставі викладеного суд доходить до висновку, що заява представника потерпілої ОСОБА_3 про відвід судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_7 за ч.3 ст.297 КК України, ч.2 ст.383 КК України, ч.2 ст.384 КК України не є вмотивованою, і, отже, не відповідає вимогам ч.5 ст.80 КПК України, у зв`язку з чим вказана заява про відвід не може бути задоволена.
Окремо, згідно заяви адвоката обвинувачених у справі щодо визнання дій представника потерпілої ОСОБА_3 зловживанням правом суд зазначає, що неодноразові, безпідставні заявлення численних клопотань, заяв, відводів, систематичне затягування розгляду справи, тощо (на думку сторони захисту), дійсно можуть свідчити про наявність у діях представника потерпілої ОСОБА_3 ознак зловживання правами.
Водночас, вказане питання не входить до переліку питань, які суд вирішує при розгляду заяви про відвід, а тому даним судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80- 82 КПК України, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 у справі №216/4652/17, провадження №1-кп/210/271/18 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1
