ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" січня 2019 р. Справа№ 925/440/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Агрикової О.В.
Хрипуна О.О.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Корж В.М. довіреність № 500-08/124 від 29.12.18
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: Кірса В.В., адвокат, представник згідно ордеру серії ЧК №71341 від 10.01.19
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Азот"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2018 року (повний текст складено 15.11.2018 р.)
(про закриття провадження у справі)
у справі № 925/440/18 (суддя Дорошенко М.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Азот",
до: 1. Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області,
2. Державного підприємства "Сетам",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:
1. Приватного підприємства "Ажіо",
2. Приватного підприємства "Това"
про визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна та звіту про визначення ринкової вартості об'єкту нерухомого майна, -
в с т а н о в и в :
Публічне акціонерне товариство "Азот" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом про визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна та звіту про визначення ринкової вартості об'єкту нерухомого майна (т.І, а.с.5-11).
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2018 року у справі № 925/440/18 закрито провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсним звіту про визначення ринкової вартості об'єкту нерухомого майна - дитячого садка "Колосок", що належить публічному акціонерному товариству, станом на 16 лютого 2018 року, складеного приватним підприємством "Ажіо" і підписаного оцінювачем ОСОБА_4, від 06.03.2018 (т.IV, а.с. 39-41).
Не погоджуючись з вказаною вище ухвалою, ПАТ "Азот" звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2018 року у справі №925/440/18, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву ПАТ "Азот" в частині визнання недійсним звіту про визначення ринкової вартості об'єкту нерухомого майна в повному обсязі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 грудня 2018 року, апеляційна скарга ПАТ "Азот" у судовій справі № 925/440/18 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.
11 грудня 2018 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі №925/440/18 (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Азот" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2018 року, розгляд якої призначено на 08 січня 2019 року.
02 січня 2019 року від представника третьої особи-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу.
10 січня 2019 року від представника позивача надійшло клопотання про призначення оціночно-будівельної експертизи, яке мотивовано тим, що у позивача є сумніви щодо звіту, який судом першої інстанції прийнято, як доказ вартості майна, а тому позивач вважає за необхідне призначити експертизу для встановлення реальної вартості реалізованого майна.
У судовому засіданні 10 січня 2019 року представник позивач підтримав клопотання про призначення експертизи та просив його задовольнити.
Представник третьої особи-2 проти задоволення вказаного клопотання заперечував.
Розглянувши клопотання позивача про призначення оціночно-будівельної експертизи, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Тобто в межах процесуальної процедури, яка завершується закриттям провадження питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду - не вирішуються. Закриття провадження є формою завершення процесу без прийняття рішення по суті заявлених вимог.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задовленні клопотання позивача про призначення оціночно-будівельної експертизи в межах апеляційного перегляду ухвали про закриття провадження у справі, у межах якої, в силу законодавчих обмежень, розгляд справи по суті не здійснюється, а лише перевіряється законність і обґрунтованість ухвали про закриття провадження судом першої інстанції з урахування наявних у справі і додатково поданих доказів, в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Також у судовому засіданні 10 січня 2019 року представник позивача надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву ПАТ "Азот" в частині визнання недійсним звіту про визначення ринкової вартості об'єкту нерухомого майна в повному обсязі.
Представник третьої особи-2 у судовому засіданні 10 січня 2019 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Представники відповідачів та третьої особи-1 у судове засідання 10 грудня 2018 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним, у розумінні ст.ст. 120, 242 ГПК України та ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за ідентифікаторами 0411626363768, 0411626363750, 0411626363776.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду явка сторін обов'язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представників відповідачів та третьої особи-1 не перешкоджає всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників відповідачів та третьої особи-1.
Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права встановила наступне.
Публічне акціонерне товариство "Азот" звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою, у якій в т.ч. викладено вимогу про визнання недійсним звіту про визначення ринкової вартості об'єкту нерухомого майна, а саме: дитячого садка "Колосок", що належить публічному акціонерному товариству "Азот", станом на 16.02.2018, складеного суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання - приватним підприємством "Ажіо" і підписаного оцінювачем ОСОБА_4, від 06.03.2018 (далі також - спірний звіт про оцінку майна).
Позовні вимоги у вказаній частині обґрунтовані наявністю на думку позивача порушень у процесі здійснення оцінки нерухомого майна.
Позивач у апеляційній скарзі, не погоджуючись оскаржуваною ухвалою, зазначає, що судом першої інстанції не враховано обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, а саме щодо незаконності звіту про оцінку нерухомого майна та про необґрунтоване відхилення судом першої інстанції його клопотання про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі. Крім того позивач вказує, що висновки Верховного Суду застосуванню не підлягали.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги у відзивах на неї третя особа-2 зазначає, що правова природа звіту про оцінку нерухомого майна унеможливлює здійснення судового розгляду такої вимоги щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних із скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів, а також вказує на законодавчо визначену необхідність врахування висновків Верховного Суду при застосуванні норм права.
З'ясувавши обставини справи та здійснивши перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (п.п. 1, 10, 15 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України).
У апеляційній скарзі позивач наполягає на необхідності скасування оскаржуваної ухвали та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним звіту про визначення ринкової вартості об'єкту нерухомості.
Оцінка арештованого майна позивача, за результатами якої був складений спірний звіт про оцінку майна, проводилася у відповідності з вимогами статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" залученим державним виконавцем у виконавчому провадженні суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання - приватним підприємством "Ажіо" задля визначення вартості цього майна з метою його реалізації на електронних торгах.
Разом з тим, правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом №2658-III.
Згідно із ч. 4 ст.3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до ст. 12 цього Закону.
Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (за змістом частини першої статті 10 і частини першої статті 11 Закону № 2658-III).
Відповідно до статті 33 Закону № 2658-III спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
Статтею 32 Закону № 2658-III передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658-III).
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі №914/881/17 (провадження №12-18гс18), яка в силу вимог ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та ч. 4 ст. 236 ГПК України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України).
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що провадження у справі в частині вимоги позивача про визнання недійсним спірного звіту про оцінку майна підлягає закриттю на підставі пункту першого частини першої статті 231 ГПК України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відмінності в обставинах даної справи та справи, у якій Верховним Судом висловлено правову позицію, яка підлягає застосуванню іншими судами під час застосування відповідної норми права, не спростовують того, що визначальними, у даному випадку, обставинами є предмет спору та спосіб захисту порушеного права, враховуючи що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що спір в частині вимоги позивача про визнання недійсним спірного звіту про оцінку майна не підлягає вирішенню в порядку господарського чи іншого судочинства.
Крім того, колегія суддів зазначає, що в силу вимог ч. 3 ст. 271 ГПК України результатом скасування ухвали про закриття провадження є направлення справи у вказаній частині на розгляд суду першої інстанції та аж ні як не розгляд відповідних вимог по суті з прийняттям судового рішення, що додатково свідчить про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, ухвала Господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2018 року у справі №925/440/18 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга ПАТ "Азот" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2018 року у справі №925/440/18 задоволенню не підлягає.
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2018 року у справі №925/440/18 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17 жовтня 2018 року у справі №925/440/18 залишити без змін.
3. Судові витрати, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, покласти на Публічне акціонерне товариство "Азот".
4. Справу №925/440/18 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287- 289 ГПК України.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді О.В. Агрикова
О.О. Хрипун
Дата складення повного тексту - 14.01.2019 р.
