ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 925/440/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Публічного акціонерного товариства "Азот" - Коржа В.М.,
Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - не з'явився,
Державного підприємства "Сетам" - не з'явився,
Приватного підприємства "Ажіо" - не з'явився,
Приватного підприємства "Това" - Кірси В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 (у складі колегії суддів: Чорногуз М.Г. (головуючий), Агрикова О.В., Хрипун О.О.)
та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018 (суддя Дорошенко М.В.) про закриття провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсним звіту про визначення ринкової вартості об'єкта нерухомого майна
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Азот"
до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Державного підприємства "Сетам",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватного підприємства "Ажіо", Приватного підприємства "Това",
про визнання недійсними електронних торгів із реалізації нерухомого майна та звіту про визначення ринкової вартості об'єкта нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2018 Публічне акціонерне товариство "Азот" (далі - ПАТ "Азот") звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - ВДВС ГУЮ у Черкаській області) та до Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам") про визнання недійсними:
- електронних торгів з реалізації дитячого садка "Колосок", розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40, організованих ДП "Сетам" по лоту №269625, що відбулися 13.04.2018, та оформлених протоколом від 13.04.2018 №326692;
- звіту про визначення ринкової вартості об'єкту нерухомого майна від 06.03.2018, а саме: дитячого садка "Колосок", що належить ПАТ "Азот" станом на 16.02.2018, складеного суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання - приватним підприємством "Ажіо" (далі - ПП "Ажіо") і підписаного оцінювачем Кононенко Т.Б.
Позовні вимоги в частині визнання електронних торгів недійсними обґрунтовано тим, що вони були проведені з порушенням вимог законодавства. При цьому, позовні вимоги в частині визнання недійсним звіту про визначення ринкової вартості об'єкту нерухомого майна, а саме: дитячого садка "Колосок", обґрунтовано тим, що вартість вказаного нерухомого майна є значно вищою, ніж визначено суб'єктом оціночної діяльності, оцінка нерухомого майна була здійснена з порушенням порядку, визначеного Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019, закрито провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсним звіту про визначення ринкової вартості об'єкту нерухомого майна - дитячого садка "Колосок", що належить ПАТ "Азот" станом на 16.02.2018, складеного ПП "Ажіо" і підписаного оцінювачем Кононенко Т.Б., від 06.03.2018.
Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів, що свідчить про те, що спір в частині визнання недійсним звіту про визнання ринкової вартості об'єкту нерухомого майна - дитячого садка "Колосок", не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами, викладеними в рішенні місцевого суду.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, 11.02.2019 ПАТ "Азот" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018 скасувати, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що позивач дотримався передбаченого процесуальним законодавством порядку звернення до суду за захистом своїх порушених прав, однак суди дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним звіту про визначення ринкової вартості об'єкту нерухомого майна - дитячого садка "Колосок", на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Скаржник вважає, що спір про визнання недійсним звіту про оцінку майна підлягає розгляду в господарському суді. При цьому, ПАТ "Азот" зазначає про те, що практика Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі №914/881/17 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки у вказаній справі мали місце інші обставини.
ПП "Това" та ДП "Сетам" подали відзиви на касаційну скаргу, у яких просять ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Учасники справи були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак лише ПАТ "Азот" та ПП "Това" скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи судом касаційною інстанцією через свого представника. Оскільки явка учасників справи не визнавалась судом обов'язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком, Верховний Суд в складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників інших учасників справи..
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, які з'явились у судове засідання, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
ГПК України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (п.п. 1, 10, 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України).
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно із ч. 4 ст. 3 вказаного Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
За змістом ч. 1 ст. 10 і ч. 1 ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
Статтею 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі №914/881/17.
Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги про можливість розгляду справи у спорі про визнання недійсним звіту про оцінку майна в господарському суді.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсним звіту від 06.03.2018.про визнання ринкової вартості об'єкту нерухомого майна - дитячого садка "Колосок", що належить ПАТ "Азот" станом на 16.02.2018, складеного ПП "Ажіо" і підписаного оцінювачем Кононенко Т.Б.
Посилання скаржника на те, що практика Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі №914/881/17 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки предметом спору у справі №914/881/17, як і у даній справі, також були вимоги про визнання недійсним звіту про оцінку майна, обґрунтовані тим, що оскаржуваний звіт про оцінку майна порушує права позивача і прийнятий з порушенням вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Тобто правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі №914/881/17 викладена щодо аналогічного спору (про визнання недійсним звіту про оцінку майна) у подібних правовідносинах.
Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правомірності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17.10.2018 у справі № 925/440/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Берднік
Судді І.С. Міщенко
В.Г. Суховий
