Справа № 1540/4228/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участі секретаря Захарчука О.В.
сторін:
позивача не з'явилась
представника позивача не з'явився
представника відповідача Голуб А.С.
представника третьої особи Коваль І.В.
розглянувши у загальному позовному провадженні (у відкритому судовому засіданні по суті) справу за позовом ОСОБА_4 до Одеської міської ради, третя особа: Департамент комунальної власності Одеської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ :
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_4 до Одеської міської ради, третя особа: Департамент комунальної власності Одеської міської ради в якому позивач просить:
визнати незаконними дії відповідача щодо надання немотивованої відповіді від 19.03.2018 р. № № 01-26/307 на заяву від 19.02.2018 р. та від 20.02.2018 р.;
визнати незаконними дії відповідача щодо:
невручення завірених належним чином копій документів, які просила надати у листі,
які, направлялись на мою адресу, однак не направлялись, так як у листі відсутній додаток із зазначенням, які саме документи направлялись ОСОБА_4,
не вручення посвідченої належним чином заяви ОСОБА_4 «про бажання приватизації..» подане у порядку ст. ст. 118 - 122 ЗК України за 2016 р із додатками до неї, на підставі яких сесія виносила рішення 30.06.2016 р. № 892-VІІ додаток 2 п. 36,
не вручення посвідченого належним чином доручення ОМР на адресу Департаменту комунальної власності «підготувати проект рішення» на 30.06.2016 р. за заявою ОСОБА_4, поданою в порядку ст. ст. 118 - 122 ЗК України,
не вручення посвідченого належним чином проекту рішення сесії ОМР, підготованого Департаментом комунальної власності на 30.06.2016 р.;
зобов'язати відповідача вручити належним чином завірені копії документів:
заяву ОСОБА_4 з усіма доданими документами;
доручення Одеської міської ради на адресу департаменту комунальної власності Одеської міської ради;
проект рішення сесії Одеської міської ради, підготовлений Департаментом комунальної власності Одеської міської ради;
стягнути моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
ОСОБА_4 листом від 19.02.2018 року звернулась до Одеської міської ради та листом від 20.02.2018 року до Департаменту комунальної власності.
Позивач вказує, що надана відповідь від 19.03.2018р. відповідача є необґрунтованою, оскільки в ній не міститься інформація, чому не вручили завірені копії заяви із додатками, доручення мера та чому в канцелярії ДКС не вручили завірені копії документів.
Отже, необґрунтованість відповіді полягає у тому, що відповідач відмовився надати пояснення:
Яку заяву було розглянуто ?
Які документи були додані ?
Хто дав доручення ДКС ?
Хто готував проект рішення ?
Де цей проект ?
Чому мене з ним не знайомлять ?
Крім того, відповідач вказаним листом надає недостовірну інформацію, яка не відповідає дійсності.
Ці незаконні дії порушують ст. ст. 32, 34 Конституцію України.
Завірені копії документів позивач не отримувала.
Позивачці взагалі не відомо про, який саме пакет документів 2016 р. йде мова (який слугував підставою для прийняття рішення від 30.06.2016 р.).
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 22.08.2018 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (без призначення судового засідання).
Вказана ухвала отримана відповідачем по справі 04.09.2018р. (а/с. 11).
На виконання вимог ухвали та ст. 162 КАС України, 24.09.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вхід. №27984/18 та клопотання за вхід. №27983/18 про залишення позову без розгляду.
27.09.2018 р. ухвалою суду розгляд справи № 1540/4228/18 продовжено в порядку загального позовного провадження.
03.10.2018 року через канцелярію суду від позивача за вхід. № 29365/18 надійшов адміністративний позов (уточнений).
12.11.2018 р. від представника відповідача надійшов відзив на уточнену позовну заяву за вхід. № 34381/18.
14.11.2018 р. від представника третьої особи Департаменту комунальної власності ОМР за вхід. № 34717/18 в порядку ст. 165 КАС України надійшли письмові пояснення.
17.10.2018 року позивач подав клопотання про продовження процесуального строку на подачу відповіді на відзив.
23.10.2018 року позивач подав відповідь на відзив за вхід. № 31531/18.
12.11.2018 року позивач подала клопотання за вхід. № 34098/18 про відкладення розгляду справи, у зв'язку із хворобою.
Ухвалою суду від 22.11.2018 року продовжено на тридцять днів строк для проведення підготовчого провадження.
17.12.2018 року через канцелярію суду від позивача за вхід. № 39227/18 надійшло клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 17.12.2018 р. у зв'язку із тим, що позивач знаходиться в іншому судовому процесі.
17.12.2018 року підготовче провадження закрито і призначено розгляд справи по суті.
28.12.2018 року надійшла відповідь на заперечення.
Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування заявленої правової позиції надав до суду відзив, який обґрунтований наступним.
ОСОБА_4 зазначає, що листом від 19.02.2018 року вона звернулась до Одеської міської ради із заявою про надання документів, які стали підставою для прийняття рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 року № 892-VII, зокрема, з проханням надати належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_4 від 2016 року та належним чином засвідчену копію доручення Одеського міського голови на адресу департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо підготовки проекту рішення Одеської міської ради про надання гр. ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
З аналогічним за змістом листом від 20.02.2018 року ОСОБА_4 звернулась до департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
За дорученням заступника Одеського міського голови від 21.02.2018 року звернення від 19.02.2018 року розглянуто департаментом комунальної власності Одеської міської ради, до компетенції якого входить вирішення порушених у заяві та скаргах питань. За результатами розгляду зазначених клопотань департаментом комунальної власності Одеської міської ради листом від 19.03.2018 року заявнику надано відповідь по суті заявленого питання у термін, встановлений законом.
У листі від 19.03.2018 року департаментом комунальної власності Одеської міської ради повідомлено заявника про розгляд її звернень від 19.02.2018 року № 37-А-1100 та від 20.02.2018 року № 01-26/281 та надано копії документів, що стали підставою для прийняття рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 року № 892-VІІ.
Вказані документи додані до листа департаменту комунальної власності Одеської міської ради без зазначення відповідного переліку у самому змісті листа. При цьому, Одеська міська рада зазначає, що відповідь департаменту Одеської міської ради від 19.03.2018 року на звернення ОСОБА_4 від 19.02.2018 року без зазначення переліку доданих до цієї відповіді документів не може вважатися невмотивованою, оскільки остання безпосередньо стосується запиту ОСОБА_4
Щодо самого змісту звернення ОСОБА_4 від 19.02.2018 року необхідно зазначити наступне.
По-перше, у зверненні від 19.02.2018 року ОСОБА_4 зазначає, що 30.06.2016 року на сесії Одеської міської ради прийнято рішення, яке стосується її прав та інтересів, однак їй невідомо на підставі чого прийнято вказане рішення.
Так, відповідні пояснення неодноразово надавались позивачу в усній та письмовій формах під час розгляду різних судових справ.
Роз'яснення щодо того, яке саме клопотання розглянуто на сесії міської ради від 30.06.2016 року, надавались позивачу також у відзивах на апеляційну та касаційну скарги у справі № 522/22796/15-а, а також у поясненнях від 12.01.2018 року у справі №522/22796/15-а, у відзиві на позовну заяву у справі №522/10330/18, які були додані Одеською міською радою до відзиву на первинну позовну заяву у цій адміністративній справі.
Отже, всупереч твердженням позивача Одеська міська рада не приховує від позивача жодну інформацію зі спірного питання, а тому підстави звернення до суду, про які зазначає у позові ОСОБА_4, є необгрунтованими та безпідставними.
Одеська міська рада вважає за необхідне наголосити ще раз на тому, що на сесії Одеської міської ради 30.06.2016 року були розглянуті клопотання ОСОБА_4 від 04.11.2010 року № 01-27/А-34-1882 та від 18.05.2011 року № 37-а-4218, підставою для розгляду яких послугувало набрання законної сили рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27.04.2004 року у справі № 2-4126/04, скарга ОСОБА_4 від 03.06.2015 року № 01-26/А-37-764, лист юридичного департаменту Одеської міської ради від 19.04.2016 року № 1046 вих.
Крім того, у 2016 році ОСОБА_4 не зверталась до Одеської міської ради із клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому надати їй копію такого клопотання взагалі не вбачається можливим.
Відповідно до положень процесуального законодавства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Після оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27.04.2004 року у справі № 2-4126/04 юридичним департаментом Одеської міської ради були направлені листи до департаменту комунальної власності Одеської міської ради з проханням підготувати проект рішення щодо надання дозволу ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності або про відмову у наданні такого дозволу.
Таке звернення юридичного департаменту Одеської міської ради обумовлено, по-перше, бажанням виконати у добровільному порядку рішення суду, що набрало законної сили, по-друге, наявністю багаточисельних судових спорів, ініційованих ОСОБА_4, по-третє, наявністю клопотань ОСОБА_4 від 04.11.2010 року № 01-27/А-34-1882 та від 18.05.2011 року № 37-а-4218, які не були розглянуті на сесії Одеської міської ради з об'єктивних причин.
По-друге, щодо прохання ОСОБА_4 надати «копію доручення міського голови чи іншої посадової особи на адресу департаменту комунальної власності Одеської міської ради стосовно розгляду звернення ОСОБА_4 з дорученням підготувати проект рішення сесії міської ради» необхідно зазначити таке.
Рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 року № 892-УІІ було прийнято не за дорученням міського голови чи іншої посадової особи, а відповідно до ст.ст. 118-122 Земельного кодексу України з урахуванням положень Конституції України щодо обов'язковості виконання рішення суду та згідно з Положенням про департамент комунальної власності Одеської міської ради.
Поряд з цим, ще раз наголошуємо на тому, що прийняття рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 року було обумовлено по-перше, бажанням виконати у добровільному порядку рішення суду, що набрало законної сили, по-друге, наявністю багаточисельних судових спорів, ініційованих ОСОБА_4, по-третє, наявністю клопотань ОСОБА_4 від 04.11.2010 року № 01-27/А-34-1882 та від 18.05.2011 року № 37-а-4218, які не були розглянуті на сесії Одеської міської ради з об'єктивних причин.
Отже, Одеська міська рада ще раз наголошує, що ані Одеська міська рада, ані департамент комунальної власності Одеської міської ради не володіють та не можуть володіти документами, із запитом щодо надання яких зверталась ОСОБА_4
По-третє, ОСОБА_4, заявляючи позовну вимогу щодо визнання протиправними дії Одеської міської ради у частині ненадання засвідчених документів із зазначенням виключного переліку цих документів, вказує вже не ті документи, з приводу яких вона зверталась із зверненням від 19.02.2018 року.
У зверненні ОСОБА_4 від 19.02.2018 року заявник просить:
« 1) Надати копію клопотання від 2016 року, яке слугувало підставою для прийняття рішення від 30.06.2016 року на сесії Одеської міської ради разом із усіма доданими до нього документами.
2) Надати копію доручення Одеського міського голови (або іншої посадової особи) на адресу департаменту комунальної власності Одеської міської ради «розглянути якесь моє клопотання від 2016 року з дорученням підготувати проект рішення сесії міської ради».
Однак, вже у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати незаконними дії відповідача у частині ненадання позивачу засвідчених документів, які вона просила у зверненні від 19.02.2018 року, та які нібито були направлені на її адресу, а саме:
- клопотання ОСОБА_4 від 2016 року з доданими до нього документами;
- доручення Одеської міської ради на адресу департаменту комунальної власності Одеської міської ради;
- проект рішення сесії Одеської міської ради, підготовлений департаментом комунальної власності Одеської міської ради.
Таким чином, вказані у прохальній частині позовної заяви документи не запитувались ОСОБА_4 взагалі, що ще раз свідчить про необґрунтованість позовної заяви та слугує додатковою підставою для відмови у задоволенні позову.
З урахуванням вищезазначеного Одеська міська рада зазначає, що на запит ОСОБА_4 від 19.02.2018 року їй була надана відповідь із додаванням документів, що стали підставою для прийняття рішення - копія її звернення від 18.05.2011 року, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність позовної вимоги про визнання незаконними дій відповідача зокрема, та позовної заяви взагалі.
Щодо зобов'язання відповідача надати ОСОБА_4 засвідчені копії документів зазначаємо.
По-перше, частина вказаних у прохальній частині позовної заяви документів не запитувались ОСОБА_4 взагалі, зокрема, доручення Одеської міської ради на адресу департаменту комунальної власності Одеської міської ради та проект рішення сесії Одеської міської ради, підготовлений департаментом комунальної власності Одеської міської ради, що ще раз свідчить про зазначення позивачем недостовірної інформації у позовній заяві, що свідчить про відсутність порушеного права у ОСОБА_4, оскільки позивач ніколи не зверталась із прохання щодо надання таких документів у позасудовому порядку.
По-друге, департамент комунальної власності Одеської міської ради як компетентний орган з розгляду зазначених у зверненні ОСОБА_4 питань вже неодноразово повідомляв заявника про надання їй усіх наявних у департаменті документів, що стали підставою для прийняття рішення Одеською міської радою від 30.06.2016 року № 8952-УІІ, що свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, оскільки, розуміючи відсутність будь-яких інших документів у наявності департаменту, ОСОБА_4 звертається з черговою позовною заявою, зловживаючи при цьому наданими нормами чинного законодавства пільгами щодо сплати судового збору.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_4 про стягнення з Одеської міської ради моральної шкоди зазначаємо наступне.
Так, згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду від 25.05.2001 року № 5, до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до п. 3 вказаної Постанови моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
При цьому, згідно з п. 4 Постанови у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Виходячи з вищенаведених норм, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, підлягає наявність: 1) протиправності діяння заподіювана; 2) шкоди, що підлягає відшкодуванню; 3) причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням.
Проте, виходячи з вищенаведених доводів, в діях Одеської міської ради відсутні будь-які неправомірні дії, що мали наслідком завдання позивачу моральної шкоди, що виключає можливість покладення на неї обов'язку відшкодування такої шкоди.
Разом з тим, ОСОБА_4 взагалі не вказує, в чому саме полягає моральна шкода, яку вона просить відшкодувати, не надано жодних доказів її завдання, а також не зазначено, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір такої шкоди.
Третя особа (Департамент комунальної власності Одеської міської) надало письмові пояснення, в яких зокрема зазначило.
19.02.2018 року ОСОБА_4 звернулась до Одеського міського голови із заявою, в якій просила вручити їй копію клопотання від 2016 року, яке стало підставою для винесення рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 року № 892-VІІ з усіма доданими до нього документами.
Заяву направлено до Департаменту за дорученням заступника Одеського міського голови від 21.02.2018 року.
Департаментом комунальної власності Одеської міської ради листом від 19.03.2018 року № 01-26/307 надано відповідь, в якій зазначено, що на адресу позивача направлено копії документів, які стали підставою для прийняття зазначеного рішення Одеської міською радою.
Щодо доручення Одеського міського голови, повідомляємо, що рішення Одеської міської ради від 30.06.2018 року № 892-VІІ прийнято відповідно до ст.ст. 118-122 Земельного кодексу України.
Таким чином, таке доручення не надходило до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Зважаючи на те, що в додатках до позовної заяви, ОСОБА_4 вказує, та надає до суду в якості доказів посвідчену копію листа департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 19.03.2018 року № 01-26/307, вважаємо що позивач отримала лист із додатками, але приховала від суду даний факт, посилаючись на невручення їй певних документів.
Крім того, позивач просить визнати незаконними дії відповідача в частині невручення їй проекту рішення сесії Одеської міської ради, підготовленого Департаментом від 30.06.2016 року, а також доручення Одеської міської ради на адресу Департаменту «підготувати проект рішення Одеської міської ради». Вказана вимога є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню через те, що в заяві ОСОБА_4 від 19.02.2018 року таке питання не ставилось.
Отже, департамент комунальної власності розглянув заяву та надав відповідь з додатками, у строки встановлені ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
30.06.2016 року Одеською міською радою на виконання рішення суду розглянуто питання про передачу у приватну власність позивача запитуваної земельної ділянки та прийнято рішення № 892-VІІ «Про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок». Відповідно до п. 3 зазначеного рішення Одеська міська рада вирішила відмовити у наданні дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно з переліком.
Відповідно до п. 36 додатку 2 до рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 року № 892-VІІ ОСОБА_4 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі невідповідності заяви вимогам ст. 118 ЗК України, а саме, через відсутність графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
19.02.2018 р. ОСОБА_4 звернулась до Одеської міської ради із заявою в якій просить:
У порядку Закону України «Про звернення громадян» повідомити (має право знати):
- хто з посадових осіб ОМР надав доручення департаменту комунальної власності «підготувати та винести на розгляд сесії ОМР 30.06.2016 р. які небудь документи, з якими я не зверталась на адресу мера м. Одеси Труханова , на підставі яких було винесено рішення сесії ОМР « відмовити у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою».
- яке клопотання ОСОБА_4 за 2016 р., і які додані до нього документи, слугували підставою для мера м. Одеси Труханова «доручити департаменту комунальної власності виносити на розгляд сесії, нібито моє клопотання у порядку ст.ст. 118-122 ЗКУ, яку я не писала меру Труханову в 2016 р.».
На підставі вищевикладеного просить:
Надати копію клопотання за 2016 рік, яке слугувало підставою для винесення рішення від 30.06.2016 року на сесії Одеської міськради разом із доданими документами.
Надати копію доручення мера м. Одеси Труханова (або іншої посадової особи) на адресу департаменту комунальної власності «розглянути яке небудь моє клопотання за 2016 рік з дорученням підготувати проект рішення сесії міськради».
Документи вручити в канцелярії у десятиденний строк. Згідно Закону України «Про звернення громадян» повідомити по тел. (НОМЕР_2.
20.02.2018 р. ОСОБА_4 звернулась до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради з аналогічною за змістом заявою (а/с. 5).
Листом від 19.03.2018 року департаментом комунальної власності Одеської міської ради повідомлено заявника про розгляд її звернень від 19.02.2018 року № 37-А-1100 та від 20.02.2018 року № 01-26/281 та надано копії документів, що стали підставою для прийняття рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 року № 892-VІІ.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до ст.34 Конституції України кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачено право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Порядок набуття та реалізації права на землю громадянами встановлений у розділі IV ЗК України.
Так, відповідно до частини першої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Стаття 9 ЗК України встановлює, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до норм частини першої статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно з частинами першою та другою статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Виходячи з наведених правових норм в контексті спірних правовідносин вбачається, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність належить до виключних повноважень Київської міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні; при цьому рішення, дії або бездіяльність Київської міської ради щодо надання земельних ділянок можуть бути оскаржені до суду.
Тобто, приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
ВИСНОВКИ СУДУ
Як встановлено судом, в провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась справа №522/22796/15-а за позовом ОСОБА_4 до Одеської міської ради про визнання незаконними дій щодо не розгляду клопотань про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки, щодо невиконання рішення приморського районного суду м. Одеси.
23.12.2016 року Приморським районним судом м. Одеси прийнято постанову, яка залишена в силі Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 року.
Вказаними рішеннями встановлено наступне:
«Судом встановлено, що у липні 1998 року ОСОБА_4 звернулась до Одеської міської ради з заявою, у якій просила надати їй безоплатно у власність земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Однак, Одеською міською радою не було прийнято рішення з цього питання на пленарному засіданні міської ради.
На цій підставі ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, за результатами розгляду якого Приморським районним судом м. Одеси було прийнято рішення від 27.04.2004 року по справі № 2-4126/04, яким Одеську міську раду зобов'язано в установленому законом порядку розглянути питання про передачу у приватну власність громадянці ОСОБА_4 земельної ділянки під № 13 площею 648 кв.м., розташованої у АДРЕСА_2, та при позитивному рішенні видати громадянці ОСОБА_4 державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку.
Одеською міською радою було подано апеляційну скаргу на зазначене рішення Приморського районного суду м. Одеси.
29.09.2004 року Приморським районним судом м. Одеси було направлено матеріали справи № 2-4126/04 за позовом ОСОБА_4 до ДБК «Знамя», Одеської міської ради, Одеського міського управління земельних ресурсів про зобов'язання вчинити певні дії до судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області для розгляду апеляційної скарги на рішення суду від 27.04.2004 року, про що свідчить супровідний лист Приморського районного суду м. Одеси. Однак, матеріали справи так і не надійшли до апеляційного суду Одеської області.
У 2014 році Одеською міською радою було ініційовано відновлення втраченого судового провадження.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.09.2014 року було відновлено втрачене судове провадження по справі № 2-4126/04 за заявою Одеської міської ради.
09.07.2015 року Одеська міська рада знов звернулась до апеляційного суду Одеської області з апеляційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27.04.2004 по справі № 2-4126/04.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05.10.2015 року (номер провадження 22-ц/785/6729/15) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 22.02.2016 року по справі № 2-4126/04 касаційну скаргу Одеської міської ради на зазначену ухвалу суду відхилено.
30.06.2016 року Одеською міською радою на виконання зазначеного рішення суду було розглянуто питання про передачу у приватну власність позивача запитуваної земельної ділянки та прийнято рішення № 892-VII «Про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок». Відповідно до п. 3 зазначеного рішення Одеська міська рада вирішила відмовити у наданні дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно з переліком (додаток 2).
Так, відповідно до п. 36 додатку 2 до рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 року № 892-VII ОСОБА_4 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі невідповідності заяви вимогам ст. 118 ЗК України, а саме, через відсутність графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Відповідно до частини 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Так, під час розгляду даної справи судом встановлено, що заява позивача від 02.07.1998 року була предметом судового розгляду у 2004 році, що підтвердив представник позивача у своїх поясненнях та інформація про що міститься в описовій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27.04.2004 року.
За викладених обставин, враховуючи, що заява позивача від 02.07.1998 року була предметом судового розгляду, за результатами якого у 2004 році судом було прийнято рішення, яке виконано відповідачем, суд зазначає про відсутність правових підстави для задоволення позову у цій частині.
Крім того, надаючи оцінку твердженням позивача щодо не розгляду її заяви від 21.04.2003 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до листа від 19.01.2016 року № 01-19/52-09-02 департаменту комунальної власності Одеської міської ради, який є виконавчим органом Одеської міської ради, до основних завдань та функцій якого віднесено, зокрема, забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин відповідно до чинного законодавства України, останній повідомив, що не може надати інформацію стосовно заяви ОСОБА_4 від 21.04.2003 року, оскільки відповідно до Інструкції з діловодства за зверненням громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року № 348, встановлено п'ятирічний термін зберігання документів за пропозиціями, заявами і скаргами (з подальшим їх знищенням).
У свою чергу, позивач не надала до суду копії зазначеної заяви від 21.04.2003 року, а також жодного документа на підтвердження направлення зазначеної заяви до Одеської міської ради та на підтвердження отримання її міською радою.
Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За відсутності заяви та можливого листування з цього питання між позивачем та відповідачем, суд позбавлений можливості надати оцінку діям міської ради у цих правовідносинах.
За визначених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання незаконною бездіяльності Одеської міської ради щодо нерозгляду заяви позивача від 21.04.2003 року.
Також судом встановлено, що ОСОБА_4 зверталась до Одеської міської ради з заявами від 01.11.2010 року (вх. від 04.11.2010 року № 01-27/А-34-1882) та від 18.05.2011 року № 37-а-4218 (вх. від 24.05.2011 року № 01-26/А-34-460) про передачу їй безоплатно у власність земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, провулок 1-ий Дачний, 1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
До наведених заяв позивачем не було додано документів, необхідних для передачі безоплатно у власність земельної ділянки.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 118 Земельного Кодексу України (у редакції на дату подання заяви ОСОБА_4 від 01.11.2010 року (вх. від 04.11.2010 року № 01-27/А-34-1882) та від 18.05.2011 року (вх. від 24.05.2011 року № 01-26/А-34-460)та в подальшому у відповідній редакції) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу…»
Отже, є встановленим факт того, що ОСОБА_4 звернулась до Одеської міської ради з заявами від 04.11.2010 року № 01-27/А-34-1882 та від 18.05.2011 року № 37-а-4218 про передачу їй безоплатно у власність земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, провулок 1-ий Дачний, 1, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради листами від 22.11.2010 року № 01-27/А-34-1882-08 та від 30.05.2011 року № 01-26/А-34-460-08 надано відповіді на заяви позивача від 04.11.2010 року № 01-27/А-34-1882 та від 18.05.2011 року № 37-а-4218 та повідомлено, що для розгляду наведених заяв слід додати відповідні документи, зазначені у цих відповідях Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради. Крім того, для належного оформлення усіх необхідних документів позивачу було роз'яснено можливість отримання консультацій з питань оформлення і надання необхідних матеріалів.
Таким чином, клопотання ОСОБА_4 від 04.11.2010 року № 01-27/А-34-1882 та від 18.05.2011 року № 37-а-4218 не виносились на розгляд на сесії Одеської міської ради з викладених підстав.
Також судом встановлено, що Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27.04.2004 року у справі №2-4126/04 Одеську міську раду зобов'язано в установленому законом порядку розглянути питання про передачу у приватну власність громадянці ОСОБА_4 земельної ділянки під № 13 площею 648 кв.м., розташованої у АДРЕСА_2, та при позитивному рішенні видати громадянці ОСОБА_4 державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку.
Одеською міською радою подано апеляційну скаргу на зазначене рішення Приморського районного суду м. Одеси.
29.09.2004 року Приморським районним судом м. Одеси направлено матеріали справи № 2-4126/04 за позовом ОСОБА_4 до ДБК «Знамя», Одеської міської ради, Одеського міського управління земельних ресурсів про зобов'язання вчинити певні дії до судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області для розгляду апеляційної скарги на рішення суду від 27.04.2004 року, про що свідчить супровідний лист Приморського районного суду м. Одеси.
Матеріали справи не надійшли до апеляційного суду Одеської області.
У 2014 році Одеською міською радою ініційовано відновлення втраченого судового провадження.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.09.2014 року відновлено втрачене судове провадження по справі № 2-4126/04 за заявою Одеської міської ради.
09.07.2015 року Одеська міська рада звернулась до апеляційного суду Одеської області з апеляційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27.04.2004 у справі № 2-4126/04.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05.10.2015 р. (номер провадження 22-ц/785/6729/15) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 22.02.2016 року у справі № 2-4126/04 касаційну скаргу Одеської міської ради відхилено.
Після набрання законної сили рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27.04.2004 року у справі № 2-4126/04 юридичним департаментом Одеської міської ради направлені листи до департаменту комунальної власності Одеської міської ради з проханням підготувати проект рішення щодо надання дозволу ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності або про відмову у наданні такого дозволу.
30.06.2016 року Одеською міською радою на виконання рішення суду розглянуто питання про передачу у приватну власність позивача запитуваної земельної ділянки та прийнято рішення № 892-VІІ «Про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок». Відповідно до п. 3 зазначеного рішення Одеська міська рада вирішила відмовити у наданні дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно з переліком.
Відповідно до п. 36 додатку 2 до рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 року № 892-VІІ ОСОБА_4 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі невідповідності заяви вимогам ст. 118 ЗК України, а саме, через відсутність графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Отже, на сесії Одеської міської ради 30.06.2016 року розглянуті клопотання ОСОБА_4 від 04.11.2010 року № 01-27/А-34-1882 та від 18.05.2011 року № 37-а-4218, підставою для розгляду яких слугувало набрання законної сили рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27.04.2004 року у справі № 2-4126/04, скарга ОСОБА_4 від 03.06.2015 року № 01-26/А-37-764, лист юридичного департаменту Одеської міської ради від 19.04.2016 року № 1046 вих.
ОСОБА_4 листом від 19.02.2018 року звернулась до Одеської міської ради із заявою в якій просить:
У порядку Закону України «Про звернення громадян» повідомити (має право знати):
- хто з посадових осіб ОМР надав доручення департаменту комунальної власності «підготувати та винести на розгляд сесії ОМР 30.06.2016 р. які небудь документи, з якими я не зверталась на адресу мера м. Одеси Труханова , на підставі яких було винесено рішення сесії ОМР « відмовити у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою».
- яке клопотання ОСОБА_4 за 2016 р., і які додані до нього документи, слугували підставою для мера м. Одеси Труханова «доручити департаменту комунальної власності виносити на розгляд сесії, нібито моє клопотання у порядку ст.ст. 118-122 ЗКУ, яку я не писала меру Труханову в 2016 р.».
На підставі вищевикладеного просить:
Надати копію клопотання за 2016 рік, яке слугувало підставою для винесення рішення від 30.06.2016 року на сесії Одеської міськради разом із доданими документами.
Надати копію доручення мера м. Одеси Труханова (або іншої посадової особи) на адресу департаменту комунальної власності «розглянути яке небудь моє клопотання за 2016 рік з дорученням підготувати проект рішення сесії міськради».
Документи вручити в канцелярії у десятиденний строк. Згідно Закону України «Про звернення громадян» повідомити по тел. (НОМЕР_2.
З аналогічним за змістом листом від 20.02.2018 року ОСОБА_4 звернулась до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. (а/с. 5).
Порядок звернення громадян до посадових органів місцевого самоврядування та надання ними відповіді на такі звернення та скарги визначено Законом України «Про звернення громадян».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Відповідно до розпорядження Одеського міського голови від 22.11.2017 року №1129 Про розподіл обов'язків між Одеським міським головою, першим заступником Одеського міського голови, секретарем Одеської міської ради, заступниками Одеського міського голови, керуючою справами виконавчого комітету Одеської міської ради та членами виконавчого комітету Одеської міської ради до повноважень заступника Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Рябоконя П.М. відноситься здійснення координації діяльності, зокрема, департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Згідно із п. 1.2. Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.02.2013 року № 2752-УІ (далі - Положення) департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент) наділяється міською радою повноваженнями щодо управління комунальною власністю територіальної громади міста та щодо реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин відповідно до чинного законодавства.
Згідно із п. 1.1. Положення Департамент є виконавчим органом Одеської міської ради. Департамент є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, а також правонаступником прав та обов'язків приєднаного Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради.
Відповідно до п. 1.4. Положення Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, може відкривати розрахунковий та інші рахунки в органах Державної казначейської служби України згідно з чинним законодавством України, має гербову печатку, штампи та бланки зі своїм найменуванням.
Згідно із п.п. 2.1.2. Положення основним завданням Департаменту у сфері земельних правовідносин є, зокрема, забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин відповідно до чинного законодавства України, організація землеустрою.
Відповідно до п.п. 2.2.2. Положення Департамент відповідно до покладених на нього основних завдань і в межах своїх повноважень виконує, серед інших, такі функції у сфері земельних правовідносин: забезпечує виконання повноважень щодо здійснення вилучення (викупу) земельних ділянок, надання під забудову та для інших потреб, передачі земельних ділянок у користування, передачі земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам; надання матеріалів на розгляд постійної комісії міської ради із землеустрою та земельних правовідносин про передачу у власність, надання в користування земельних ділянок, їх вилучення, викупу в порядку, передбаченому Земельним кодексом України; підготовка запитів до відповідних служб міста про можливість передачі у власність або надання в користування земельних ділянок громадянам та юридичним особам; координація, організація і здійснення землеустрою на території міста; підготовка висновків про вилучення (викуп) та надання в установленому законодавством порядку земельних ділянок, що здійснюються органами місцевого самоврядування; аналіз документації із землеустрою на предмет відповідності чинному земельному законодавству та нормативно-технічним вимогам щодо її розроблення; підготовка проектів рішень про надання дозволу (згоди) фізичним та юридичним особам на розроблення документації із землеустрою; підготовка проектів рішень міської ради та подання на затвердження документації із землеустрою; здійснення в межах повноважень контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; розгляд інших питань у галузі земельних відносин відповідно до законодавства.
За дорученням заступника Одеського міського голови від 21.02.2018 року звернення від 19.02.2018 року розглянуто департаментом комунальної власності Одеської міської ради, до компетенції якого входить вирішення порушених у заяві та скаргах питань. За результатами розгляду зазначених клопотань департаментом комунальної власності Одеської міської ради листом від 19.03.2018 року заявнику надано відповідь по суті заявленого питання у термін, встановлений законом.
У листі від 19.03.2018 року департаментом комунальної власності Одеської міської ради було повідомлено заявника про розгляд її звернень від 19.02.2018 року № 37-А-1100 та від 20.02.2018 року № 01-26/281 та надано копії документів, що стали підставою для прийняття рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 року № 892-VІІ.
При цьому, слід також зазначити, що в грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до Одеської міської ради про скасування рішення №892-VII від 30.06.2016 року в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
В рамках розгляду цієї справи №522/25041/16-а, ухвалою суду витребувано від Одеської міської ради документи, на підставі яких прийнято рішення №892-VII від 30.06.2016 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконними дій відповідача щодо надання немотивованої відповіді від 19.03.2018 р. № № 01-26/307 на заяву від 19.02.2018 р. та від 20.02.2018 р.; визнання незаконними дій відповідача щодо невручення завірених належним чином копій документів та зобов'язання їх вручити.
Щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень.
Відповідно до статті 4 КАСУ, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Оскільки в задоволенні основної вимоги відмовлено, похідні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до прецедентного права Суду, рішення судів і трибуналів повинні бути належним чином мотивовані. Ступінь цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення, що повинно бути визначено у світлі конкретних обставин справи (справа «Гарсія Руїз проти Іспанії» § 26).
Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення «Артіко проти Італії» від 13.05.1980р.).
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Одеської міської ради, третя особа: Департамент комунальної власності Одеської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
ОСОБА_4 - адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1
Одеська міська рада - адреса: 65001, м. Одеса, Думська площа, 1, код 26597691, факс: 722-14-37
Департамент комунальної власності Одеської міської ради - адреса: 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, тел./факс: 63-02-82; 33-44-39, [email protected]
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.
