Справа № 523/9076/16-ц
Провадження №2/523/191/19
У Х В А Л А
"10" грудня 2019 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді – Кисельова В.К.
при секретарі – Дзюба Г.І.
за участю представника позивача – Маркова О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_5 про визнання дій засновників незаконними, скасування редакції статуту, стягнення моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_5 про визнання дій засновників незаконними, скасування редакції статуту, стягнення моральної шкоди.
В процесі розгляду справи адвокат Халдай І.В. звернув увагу суду на те, що представник ОСОБА_1 – ОСОБА_6 є одночасно представником ОСОБА_4 , оскільки має довіреність на представництво його інтересів.
Представник ОСОБА_1 – ОСОБА_6 пояснив, що дійсно він має довіреності від позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_4 , однак в даній справі він представляє інтереси виключно позивачки ОСОБА_1 .
Судом встановлені наступні обставини справи.
Так ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_5 про визнання дій засновників незаконними, скасування редакції статуту, стягнення моральної шкоди. В позовних вимогах позивачка просить визнати дій засновків ТОВ «Норма Плюс» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 пов`язаних з внесенням змін до статуту ТОВ «Норма Плюс» від 25.07.2013р. незаконними, стягнути з засновків ТОВ «Норма Плюс» моральну шкоду у розмірі 150000 гривень, скасувати редакцію статуту ТОВ «Норма Плюс» від 25.07.2013р. , стягнути з ТОВ «Норма Плюс» моральну шкоду у розмірі 100000 гривень.
В судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 – Марков ОСОБА_7 , який пред`явив до суду в якості підтвердження своїх повноважень довіреність від 03.04.2017р., яка посвідчена віце-консулом Генерального консульства України в Сан ОСОБА_8 , у реєстрі за № 570/4-265. Відповідно до даної довіреності – ОСОБА_6 має право здійснювати функції представництва в інтересах ОСОБА_1 у судах загальної юрисдикції.
В судовому засіданні ОСОБА_6 також надав за вимогою суду копію довіреності 03.04.2017р., яка посвідчена віце-консулом Генерального консульства України в Сан- ОСОБА_9 , у реєстрі за № 570/4-263. Відповідно до даної довіреності – ОСОБА_6 має право здійснювати функції представництва в інтересах ОСОБА_4 у судах загальної юрисдикції.
Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Згідно ч. 2 ст. 61 ЦПК України особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Суд вважає, що в даному випадку у представника позивач виник конфлікт інтересів щодо його одночасного представництва ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
В ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначений термін реальний конфлікт інтересів, тобто суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Суд вважає, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_4 наявний реальний конфлікт інтересів, оскільки позивачкою оскаржуються дії відповідача, а також до нього заявлені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди.
В Ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 березня 2006 р., (Вісник Верховного Суду України № 11 (75) 2006р.) Верховний Суд України скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, що суд не врахував, що одна й та сама особа не може бути одночасно представником позивача і відповідачем за цим же позовом, оскільки це суперечить нормам цивільного законодавства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61,197,271 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у допуску до участі в справі в якості представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , який діє на підставі довіреності від 03.04.2017р., яка посвідчена віце-консулом Генерального консульства України в Сан ОСОБА_8 , у реєстрі за № 570/4-265.
2. Роз`яснити ОСОБА_1 про можливість надання повноважень іншому представнику, або адвокату, який не має права одночасного представлення інтересів відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Ухвала суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду в 15-ти денний строк з дня проголошення.
Суддя
