УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: [email protected], http://zt.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про призначення експертизи
"11" березня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/453/19
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.,
за участю секретаря судового засідання: Нероди І.В.
розглядаючи справу за позовом:
1. фізичної особи ОСОБА_1 (м. Київ),
2. фізичної особи ОСОБА_2 (м. Київ),
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтік Фінанс Груп" (м. Львів),
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Інвест" (м. Київ),
5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Івекс Ессет Менеджмент", що діє від свого імені за рахунок та в інтересах Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Атлантік" (м. Київ)
до 1. Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" (м. Житомир)
2. фізичної особи ОСОБА_3 (с. Довжик, Житомирського району)
про визнання недійсним рішення наглядової ради АТ "Житомирський маслозавод", оформленого протоколом №88 від 09.01.2018р., стягнення компенсації вартості придбаних акцій
за участю представників сторін:
від позивачів:
1. фізична особа ОСОБА_1 , Лавринович В.О., адвокат, довіреність № б/н. від 27.12.18 р.;
2. від фізичної особи ОСОБА_2 (м. Київ): Невінчаний В.С., довіреність від 24.12.19р.,
3. від ТОВ "Балтік Фінанс Груп" (м. Львів): Лавринович В.О., адвокат, довіреність №122 від 18.12.18р.;
4. від ТОВ "Навігатор Інвест" (м. Київ): Лавринович В.О., адвокат, довіреність №1812/4 від 18.12.18 р.;
5. від ТОВ "Компанія з управління активами "Івекс Ессет Менеджмент", що діє від свого імені за рахунок та в інтересах Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "Атлантік" (м. Київ): Лавринович В.О., адвокат, довіреність № 18/12/19-1 від 20.12.19р.
від відповідачів:
1. АТ "Житомирський маслозавод": Грунська М.О., адвокат, ордер КВ №792015 від 11.07.19р, 2. Таргонський І.М. , адвокат, ордер серія ЖТ №39817 від 11.07.19р.
2: фізичної особи ОСОБА_3 : Блажкевич О.М. , адвокат, ордер серії ЖТ №060602 від 08.07.19р, Сівовна Ю.В., адвокат, ордер серії КВ №816943 від 27.01.2020р.
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ухвали суду від 13.06.19р. позов фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , юридичних осіб ТОВ "Балтік Фінанс Груп", ТОВ "Навігатор Інвест", ТОВ "Компанія з управління активами "Івекс Ессет Менеджмент" за вимогами до Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" в частині визнання недійсними рішення наглядової ради, оформленого протоколом №88 від 09.01.18р. та до фізичної особи ОСОБА_3 в частині стягнення компенсаціївартостіпридбаних у них акцій на загальну суму 20 284 332,75 грн., розглядається за правилами загального позовного провадження на стадії підготовчого провадження ( надалі у тексті - Позивачі, Позивач 1, Відповідачі, Відповідач 1, Відповідач 2).
За доводами Позивачів оскаржуване рішення наглядової ради, оформлене протоколом №88 від 09.01.18р. (надалі у тексті - Рішення наглядової ради №88), підлягає визнанню недійсним , оскільки затверджена цим рішенням ринкова вартість однієї простої акції товариства в сумі 10,39 грн станом на 22.12.2017року є значно нижчою за її дійсну ринкову вартість (а с. ).
До того ж звіт про оцінку майна, оцінювач ОСОБА_4 , замовлений Відповідачем 1, та яким визначено ринкову ціну за одну просту акцію товариства станом на 22.12.2017року в сумі 10,39 грн, складений із порушенням вимог законодавства про оцінку майна ( надалі у тексті - Звіт про оцінку 2017року) (а.с. 15-287,т.1).
Зазначені доводи підтверджуються Висновком судово-економічної експертизи №1041/27601 від 17.04.2019р., складеним на замовлення Позивача 5, про те, що ринкова вартість однієї простої акції Відповідача 1 станом на 22.12.2017р. у розмірі 10,39 грн документально не підтверджується (надалі у тексті - Висновок експертизи №1041/27601) (а. с.100-204,т.1).
Натомість за результатами проведених на замовлення Позивачів 2,4 та 5 трьох незалежних оцінок, що пройшли рецензування, ринкова вартість однієї простої іменної акції Відповідача 1 станом на 22.12.2017р. складала 38,33грн, 38,34грн та 39,21грн відповідно (надалі у тексті - Звіти про оцінку 2018року) (а.с.1-204,т.2). Висновком експертизи №1041/27601 підтверджується визначена документально із використанням доходного підходу ринкова вартість однієї простої акції Відповідача 1 на рівні 39,31грн. (а. с.100-204,т.1).
Внаслідок затвердження Рішенням наглядової ради №88 ринкової вартості однієї простої акції товариства за ціною, яка є значно нижчою за її дійсну ринкову власність, Позивачі, як міноритарні акціонери Відповідача 1, зазнали майнових втрат, оскільки отримали від Відповідача 2 неповну (несправедливу) компенсацію за викуплені в примусовому порядку акції. Водночас оскаржуване Рішення наглядової ради №88 мало безпосередній вплив на формування ціни обов`язкового продажу акцій Відповідача 1.
З посиланням на ч.5 та ч.8 ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" (надалі у тексті - Закон), Позивачі доводять, що ціною обов`язкового продажу міноритарними акціонерами належних їм на праві власності акцій товариства під час проведення процедури сквіз-аут є тільки найвища їх ціна, визначена за одним із трьох варіантів (п.п. 1,2 та 3 ч.5 цієї статті Закону), і саме така ціна акцій зазначається у публічній безвідкличній вимозі.
Позивачі визнають, що у пункті 3 публічної безвідкличної вимоги Відповідач 2 вказав ціну придбання їх акцій - 10,50грн, і що така ціна визначена в порядку п.1 ч.5 ст. 65-2 Закону ( за такою ціною Відповідач 2 придбав акції за договорами купівлі-продажу акцій від 26.12.2017р. ) ( а.с. 81-85, т.1).
Водночас Позивачі вважають, що визначена Відповідачем 2 ціна викупу акцій за п.1 ч.5 ст. 65-2 Закону в сумі 10,50 грн, так само як визначена Відповідачем 1 за п.3 ч.1 цієї статті Закону в сумі 10,39 грн відповідно є заниженою (не ринковою) ціною, тоді як ринкова вартість акцій є значно вищою за ці показники.
Позивачі вказують на дефект визначення ціни акцій в сумі 10,50грн за п.1 ч.5 ст. 65-2 Закону, яка власне стала ціноутворюючою в подальшій процедурі сквіз-ауту, оскільки правочини від 26.12.2017р. щодо придбання акцій Відповідача 1 укладались Відповідачем 2 з афілійованими особами товариства та позбавлені економічного сенсу, так як в цей час біржові ціни на акції Відповідача 1 були значно вищими за 10,50грн. У будь-якому випадку, ціна акцій за вказаними правочинами є значно меншою за дійсну ринкову ціну акцій, а тому проведення обов`язкового продажу акцій за ціною 10,50 грн порушує майнові права міноритарних акціонерів.
Посилаючись на розміщену в загальному доступі на сайті за посиланням https://smida.gov.ua інформацію, Позивачі доводять, що у ІІІ-ІV кварталах 2017року акції Відповідача 1 продавались і купувались в ціновому діапазоні 38-41грн за одну акцію.
Оскільки згідно ст.8 та п.3 абз.1 ч.5 та абз.2 ч.3 ст. 65-2 Закону ринкова вартість акцій для цілей процедури сквіз-аут визначається суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, дійсною ринковою вартістю однієї акції Відповідача 1 станом на 22.12.2017р. Позивачі вважають ринкову вартість у розмірі 39,21грн, визначену оцінювачем ОСОБА_5 , суб`єкт оціночної діяльності ТОВ "Консалтингова компанія "Острів", що підтверджується звітом з незалежної оцінки ринкової вартості акцій Відповідача 1 ( а. с. 150-204, т.2).
За доводами Позивачів останні вправі вимагати на свою користь компенсацію вартості придбаних у них акцій, що становить різницю між вартістю пакету акцій за ринковою ціною 39,21 грн за 1 акцію та вартістю пакету акцій сплачену Відповідачем 2 за ціною 10,50грн за 1 акцію. Загалом на суму 20 284 332,75 грн.
У відзивах на позов Відповідачі наголошують, що затверджуючи оскаржуваним Рішенням наглядової ради №88 ринкову вартість однієї простої акції товариства станом на 22.12.2017року в розмірі 10,39грн, що є вищою за номінальну вартість акцій товариства - 0,05грн, наглядова рада товариства не вправі була змінювати вартість акцій, визначену у Звіті про оцінку 2017р., та відступати від нього. Оскільки Відповідач 2 придбав у Позивачів акції за ціною однієї акції 10,50грн, вартість акцій , яка була затверджена оскаржуваним Рішенням наглядової ради №88 в розмірі 10,39грн , не застосовувалася до позивачів (а.с. 67,214-226, т.3).
В свою чергу, Відповідачі також наголошують, що визначена у Звітах про оцінку 2018року та у Висновку експертизи №1041/27601 ринкова вартість однієї акції товариства станом на 22.12.2017р. не відповідає їх дійсній ринковій вартості, та що звіти оцінювачів та висновок експертів, складені з порушенням національних стандартів (до прикладу: Звіти про оцінку 2018року не враховують спекулятивного чиннику, що є обов`язковою вимогою відповідно до п.28 Національного стандарту №3 "Оцінка ЦМК" тощо) (а.с. 68, т.3).
У відповіді на відзиви на позов, Позивачі наголошують, що наглядова рада Відповідача 1 не зобов`язана автоматично приймати показник ринкової вартості акцій , визначений у Звіті про оцінку 2017р., оскільки норма ч.3 ст. 8 Закону допускає можливість відступити від визначеного суб`єктом оціночної діяльності цього показника. Водночас затвердження ринкової ціни акцій товариства для цілей сквіз-ауту із показником 10,39грн за одну акцію зумовлено не відсутністю у наглядової ради вибору для прийняття іншого варіанту рішення, а саме узгодженістю прийнятого рішення з іншим показником - ціною придбання акцій власником домінуючого контрольного пакету акцій - 10,50грн за одну акцію. Позивачі звертають увагу, що Закон , яким запроваджено інститут сквіз-ауту, був прийнятий з метою імплементації Директиви 2004/25/ЄС Європейського парламенту та Ради від 21.04.2004р. "Про пропозиції поглинання", у статті 15 якої зазначено, що Держави-члени повинні гарантувати справедливу ціну продажу власниками належних їм цінних паперів оференту (а.с. 97,104 т.4).
У запереченнях Відповідачі доводять, що за змістом ч.3 ст.8 Закону для затвердження наглядовою радою ринкової ціни акцій товариства , яка відрізняється від визначеної у Звіті про оцінку 2017р., члени наглядової ради повинні мати спеціальні знання у галузі оцінки майна для мотивування свого рішення, тоді як останні таких знань не мають та не зобов`язані мати в силу Закону. Та навіть за наявності у членів наглядової ради таких спеціальних знань, змінена на 10 відсотків визначена оцінювачем ринкова вартість однієї акції товариства не становила б ту вартість , про яку безпідставно стверджують Позивачі ( а.с. 149, 164т.4).
Окремо Відповідачі підкреслюють, що оцінка ринкової вартості акцій у Звітах про оцінку 2018р. не затверджена рішенням наглядової ради Відповідача 1, тому не може вважатися належною в розумінні ст.8 та 65-2 Закону для використання у процедурі сквіз-аут (а.с. 150, 165 т.4).
Водночас, доводять Відповідачі, Висновок експерта № SE/02/1907-12 за результатами проведення судової економічної експертизи у господарській справі № 906/453/19 спростовує всі доводи Позивачів про те, що дійсна ринкова вартість акцій Відповідача 1 становить 39,21 грн за одну акцію (надалі у тексті - Висновок експерта № SE/02/1907-12) (а. с. 2, 17-92, т.5).
28.08.2019р. до суду надійшло клопотання від 28.08.20р. (вх. № г/с 02-44/1315/19) Відповідача 1 про зупинення провадження у цій справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 908/137/18 у подібних правовідносинах на підставі п.7 ч.1 ст. 228 Кодексу ( надалі у тексті - Клопотання про зупинення провадження у справі) (а. с. 201-202, т.4).
Клопотання про зупинення провадження у справі обґрунтовано подібністю правовідносин у справі №908/137/18 та у справі №906/453/19, оскільки обидві стосуються проведення процедури сквіз-аут за нормами ст.65-2 Закону, та що у справі №908/137/18 ВП ВС вирішуватиме виключну правову проблему для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
У запереченні на Клопотання про зупинення провадження у справі Позивачі наводять аргументи щодо відсутності підстав для його задоволення , зокрема з тих підстав , що правовідносини у справі №908/137/18 та у справі №906/453/19 не є подібними ( а.с. 114, т.5).
30.01.2020року до суду надійшло клопотання Позивача 1 від 30.01.20р. ( вх. № г/с 02-44/153/20 ) про призначення у справі комплексної судової експертизи ( надалі у тексті - Клопотання про призначення у справі судової експертизи) ( а с. 133-134, т.8).
Клопотання про призначення у справі судової експертизи обґрунтовано насамперед наявністю в матеріалах справи висновку судових експертів, звітів про оцінку майна, рецензій на звіти про оцінку акцій, поданих Позивачами у справі, з висновками яких не погоджуються Відповідачі, посилаючись на власний висновок експерта та звіти про оцінку майна, їх рецензії тощо, виконані спеціалістами у сфері оцінки майна.
У Клопотанні про призначення у справі судової експертизи Позивач 1 просить призначити комплексу судову експертизу та доручити її проведення Центру судових експертиз та експертних досліджень ДП " Інформаційні судові системи" ДАС України, оскільки фахівці даної установи наділені відповідною компетенцією та спроможні виконані останню протягом одного місяця.
У Клопотанні про призначення у справі судової експертизи Позивач 1 просить визначити вид та підвиди судової експертизи у складі комплексної: оціночно-будівельну, оціночно-земельну, товарознавчу, експертизу об`єктів інтелектуальної власності та економічну. Окрім того, Позивачем 1 запропоновано питання, які , на його думку, доцільно винести на вирішення судових експертів в межах кожного виду (підвиду) експертизи.
У запереченнях на Клопотання про призначення у справі судової експертизи Відповідачі наголошують на відсутності підстав для її призначення, оскільки незалежно від результату експертизи позов не підлягає задоволенню з підстав обрання Позивачами неналежного способу захисту порушеного , на їх думку, майнового права. Відповідачі також акцентують увагу на тому, що ні судова експертиза, ні рішення суду не можуть замінити рішення наглядової ради Відповідача 1 та затвердити іншу ринкову вартість акцій товариства ( а.с. 170-179, т.8)
Окрім того, вважають Відповідачі, Клопотання про призначення судової експертизи заявлено передчасно , тобто до прийняття Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 908/137/18.
За доводами Відповідачів підстави для призначення судової експертизи відсутні, оскільки жодне з поставлених Позивачем 1 питань не досліджувалося ні у Висновку експертів №1041/27601, складеному 17.04.19р., ні у Висновку експерта № SE/02/1907-12, складеному 27.08.2019р. Більше того, Позивачі не оскаржують ринкову ціну акцій в розмірі 10,50 грн.
Відповідачі наголошують, що обставини ринкової вартості нерухомого майна, земельних ділянок, рухомого майна та об`єктів інтелектуальної власності, які належать Відповідачу 1 не мають жодного значення для правильного вирішення цієї справи. Більше того, як експерти Позивачів, так і експерт Відповідачів погодилися, що підстави для застосування майнового підходу для оцінки акцій Відповідача 1 відсутні, тим більше, такий підхід слід застосувати станом на 22.12.2017р., тоді як експертиза фактично буде проводитися щонайменше у поточному 2020році (а.с. 174, т.8)
Заперечують Відповідачі також щодо доручення проведення у справі судової експертизи Центру судової експертизи та експертних досліджень ДП "Інформаційні судові системи" ДСАУ, оскільки в штаті останнього є лише 4 судових експерти, які вправі проводити експертизи тільки об`єктів інтелектуальної власності , та що строк виконання експертизи буде визначено виключно після ознайомлення експертів з наданими матеріалами та обсягом досліджуваних об`єктів. Окрім того, Центр не є профільною експертною установою, тому йому не може бути доручено проведення судової експертизи ( а.с. 177, т.8).
Водночас, у разі якщо суд прийде до висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи, Відповідачі просять поставити на її вирішення два питання, у запропонованій ними редакції, а також доручити проведення судової експертизи одному із НДІСЕ - Київському або Харківському ( а с. 178, т.8).
Позивачі скористались правом подати пояснення на заперечення Відповідачів на Клопотання про призначення у справі комплексної судової експертизи ( а.с. 206-213, т.8).
Розглядаючи на стадії підготовчого провадження Клопотання про призначення у справі судової експертизи (ініційоване Позивачем 1) та Клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п.7 ч. 1 ст. 228 ГПК України (ініційоване Відповідачем 1) за правилами ч.1 ст. 183 та ч. 3 ст. 198 Кодексу щодо забезпечення головуючим додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій та спрямування судового розгляду на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд виходить з наступного.
1. На підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч. 4 ст. 11 Кодексу суд застосовує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 25.07.2002р. у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України".
У п. п. 91 та 92 рішення Суд констатував, що акції, якими володів заявник, мали безсумнівно економічну цінність та становили "майно" в розумінні статті 1 Протоколу N 1 та що "акція товариства є складною річчю. Вона свідчить про те, що власник має частину акціонерного капіталу та відповідні права..."
Окрім того, враховуючи специфічну природу майна, що належала позивачу, Суд розцінив , що представлена справа через складність фактів та правових питань не могла бути чітко віднесена до однієї з категорій статті 1 Протоколу N 1, у зв`язку з чим Суд перевіряв, чи спосіб, у який було витлумачене та застосоване судами внутрішнє законодавство, відповідав праву заявника на повагу до його майна.
2. Відповідно до ст.8 та п.3 ч.5 ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» ринкова вартість акцій товариства, визначена суб`єктом оціночної діяльності станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства, є ціною обов`язкового їх продажу всіма акціонерами товариства, якщо вона є найбільшою за ціну, визначену за іншими критеріями ( п. п. 1 та 2 ч. 5 цієї статті Закону ( надалі у тексті - Закон).
3. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статей 12, 33 Закону України від 12.07.2001 № 2658-ІІІ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", викладеного в постанові від 13.03.2018 у справі № 914/881/17, звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює здійснення судового розгляду справ у спорах про визнання такого звіту недійсним ( надалі у тексті - Закон про оцінку).
Як встановлено судом, Велика Палата Верховного Суду не відступала від викладеного правового висновку, не змінювала та не доповнювала останній.
З врахуванням викладеного, а також вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. ч. 5, 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд враховує, що як Позивачі, так і Відповідачі станом на дату складання Звіту про оцінку 2017 року мали статус учасників правовідносин з оцінки майна, та навіть за умови незгоди з цим звітом, не змогли б отримати судовий захист порушеного, на їх думку, майнового інтересу, в ініційованому позовному провадженні щодо його недійсності, скасування, інше.
4. Стаття 13 Закону про оцінку передбачає рецензування звіту про оцінку майна на вимогу:
- особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна;
- органів державної влади та органів місцевого самоврядування, с у д і в та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна;
- а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності.
5. Оскільки визначена відповідно до статті 8 Закону ринкова вартість акцій застосовуються для цілей статті 65-2 цього Закону та у п. 3 ч. 5 розглядається як можлива найбільша ціна їх обов`язкового продажу акціонерами - власниками простих акцій товариства особі (особам, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, обставини дійсної ринкової вартості однієї простої акції Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" станом на 22.12.2017року мають бути встановлені судом достовірно. Такі обставини, як слідує із змісту ч.ч.1 та 2 ст. 73 ГПК України, встановлюються як письмовими доказами, так і висновками експертів (надалі у тексті - Кодекс).
Як конкретизовано у ч.2 ст. 98 Кодексу предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
За змістом ст.13 Закону про оцінку право суду вимагати рецензування звіту про оцінку майна здійснюється у процесуальний спосіб призначення судової експертизи.
У п. 71 рішення від 01.06.2006 року у справі "Дульський проти України" Європейський суд з прав людини підкреслив, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.
Водночас, судом враховується, що висновок експерта не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами , встановленими ст. 86 Кодексу ( ст. 104 Кодексу).
6. Відповідно до п.п.1 та 2 ч.1 ст. 99 Кодексу суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
- для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
7. Речення пункту 2 ч.1 статті 99 Кодексу є складносурядним. Складносурядним є складне речення, частини якого рівноправні за смислом і пов`язані сурядним зв`язком за допомогою, зокрема, сурядного розділового сполучника або. Таким чином, норма п.2 ч.1 ст. 99 Кодексу містить три рівноправні за смислом прості речення:
- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань (1);
- висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності (2);
- за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (3).
8. У цій справі суд застосовує процесуальні норми щодо необхідності призначення у справі судової експертизи у поєднанні наступних умов:
- для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо (п.1 ч.1 ст. 99 Кодексу);
- висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності ( друге просте речення п.2 ч.1 ст. 99 Кодексу).
Тобто, на вирішення судової експертизи суд виносить виключно ті питання, на які експертами вже надані висновки, однак сторони спору ставлять під сумнів їх правильність.
Йдеться про Висновок експертизи №1041/27601 та Висновок експерта № SE/02/1907-12 , у яких судові експерти надали свої висновки щодо Звіту про оцінку 2017 р. та Звітів про оцінку 2018р. із застосуванням норм Закону про оцінку.
Стосовно "обґрунтованості" сумнівів до наданих сторонами спору висновків експертів, як обов`язкового критерію для призначення судової експертизи, суд покликається на висновки Верховного Суду у складі КГС , викладені у постанові від 09.10.2018 року у справі № 923/415/17 про те, що ринковою ціною простих акцій товариства не може вважатися:
- ціна акцій, яка ґрунтується на висновку суб`єкта оціночної діяльності, вчиненому з порушенням вимог нормативно-правових актів;
- або яка не відповідає дійсній ринковій ціні, підтвердженій належними та допустимими доказами ( йдеться про здійснення оцінки на підставі неповних вихідних даних, недостатніх для її проведення).
Так, в ході підготовчого провадження учасниками процесу піднімалась низка питань, які потребують спеціальних знань, зокрема чи є необхідність для процедури сквіз-аут здійснювати оцінку ринкової вартості однієї акції Відповідача 1 або у 100% пакеті акцій або у міноритарному пакеті Позивачів 2,4 та 5 ( 0,3948%, 1,4% та 0,1779% відповідно) (а.с.1-220, т.2). За наявними у справі матеріалами підтверджується, що Фонд державного майна України вважає , що при оцінці ринкової вартості акцій необхідно враховувати принцип їх корисності з огляду на міноритарний пакет акцій і вигоди (дивіденди), які акціонер може отримати від володіння таким пакетом акцій ( а. с. 167, т.3).
Так, у Висновку експерта № SE/02/1907-12 стверджується, що станом на 22.12.2017р. достовірною є ринкова вартість 1 однієї простої іменної акції Відповідача 1 в пакеті до 5% від статутного капіталу , визначена на рівні 10,49грн за акцію без врахування ПДВ (а.с. 91, т.5).
У Висновку експертизи 1041/27601 стверджується , що визначення ринкової вартості акцій відповідно до вимог Закону має здійснюватися на пропорційній основі, тобто без коригування на вплив таких факторів, як наявність або відсутність контролю у власника такої акції (тобто без урахування будь-яких премій за контроль або знижок за відсутність контролю) ( а. с. 172, т.1).
Низка доводів та заперечень сторін спору зводилась до з`ясування питання чи потрібно застосовувати для оцінки ринкової вартості однієї акції Відповідача 1 всю сукупність методичних підходів ( майновий; дохідний; порівняльний) або два з них ( дохідний та порівняльний), або один методичний підхід ( виключно доходний), а також відповідні їм методи, наприклад, метод дисконтування грошового потоку тощо. З цією метою судом були заслухані пояснення судових експертів Педь І.В., Бойко Ю.В та Ковбич Т.М.
Вище викладеним, вважає суд, достатньо підтверджуються умови для застосування судом п.2 ч.1 ст.99 Кодексу в частині наявності обґрунтованих сумнівів щодо правильності наданих сторонами висновків експертів щодо Звіту про оцінку 2017р. та Звітів про оцінку 2018р.
9. У цій справі суд не застосовує третє просте речення п.2 ч.1 ст. 99 Кодексу, оскільки відсутня для цього процесуальна підстава ( клопотання учасника справи, мотивоване неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів). Згідно з ч.1 ст. 47 Кодексу кожен із позивачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Так, доданий до позовної заяви Висновок №1041/27601, складений на замовлення Позивача 5, тоді як Клопотання про призначення у справі судової експертизи заявлене Позивачем 1 за правилом ч.1 ст. 169 Кодексу на стадії підготовчого провадження та підлягає розгляду судом у підготовчому засіданні ( п.8 ч.2 ст. 182 Кодексу). Окрім того, поданими Відповідачем 1 до матеріалів справи доказами підтверджується, що листом від 26.01.2018 товариством було повідомлено Позивача 1 про відмову у наданні запитуваних документів, оскільки станом на 24.01.2018р. він вже не був акціонером товариства (а.с. 37, т.4). Вище викладене у сукупності дає підстави суду дійти висновку, що доступ до правосуддя не можна формалізувати до такої міри, щоб унеможливити застосування норми третього простого речення п.2 ч.1 ст. 99 Кодексу після відкриття провадження у справі.
Суд також не застосовує норму першого простого речення п.2 ч.1 ст. 99 Кодексу ( жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань), оскільки погоджується з доводами Відповідачів 1 про те, що жодне з питань , які запропоновані Позивачем 1 не досліджувалися ні у висновку експертів №1041/27601 від 17.04.19р., ні у Висновку експерта № SE/02/1907-12 від 27.08.19р.
Суд повторює, що предметом судової експертизи, як слідує із змісту ст. 13 Закону про оцінку, є по суті резензування Звіту про оцінку 2017р.
10. Згідно абз. 2 ч. 2 статті 3 Закону про оцінку майном, яке може оцінюватися , є цінні папери.
Оцінка майна , в даному спору, цінних паперів - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону.
Оцінка майна, в даному спорі, однієї простої іменної акції Відповідача 1, проводиться на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна ( ч.1 ст. 10 Закону про оцінку).
Права, обов`язки та відповідальність оцінювача (суб`єкта оціночної діяльності), який проводить експертизу на підставі ухвали (постанови) суду про її призначення, визначаються законодавством України про судову експертизу та цим Законом ( ст.11 Закону про оцінку).
На підставі вищевикладеного, суд відхиляє доводи Позивача 1 про те, що предметом судової експертизи не може бути визначення вартості однієї простої іменної акції Відповідача 1 станом на 22.12.2017р.
11. Проведення експертиз з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених Законом про оцінку щодо методичного регулювання оцінки майна ( п. 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) ( надалі у тексті - Інструкція № 53/5).
Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України ( ст. 7 Закону України "Про судову експертизу").
Відповідно до п.1.6 Інструкції № 53/5 експертизи проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.
За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.
Станом на дату призначення судової експертизи у справі суд не встановив обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи Київським НДІСЕ.
Доводи Позивача 1 про можливість доручення проведення судової експертизи у цій справі Центру судової експертизи та експертних досліджень ДП "Інформаційні судові системи" ДСА України ( надалі у тексті -Центр) суд відхиляє, оскільки суд вправі доручити проведення судової експертизи у справі виключно державній експертній установі без визначення конкретного судового експерта, в інших випадках судова експертиза доручається безпосередньо судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи.
Центр діє в статусі відокремленого підрозділу державного підприємства, яке, в свою чергу, не є державною спеціалізованою експертною установою .
За змістом ч.1 та ч. 2 ст.100 Кодексу та п. 3.3 Інструкції № 53/5 в ухвалі про призначення експертизи суд повинен зазначити або прізвище експерта або назву експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи.
У п. 1.11 Інструкції № 53/5 передбачено, що якщо експерт здійснює судово-експертну діяльність у складі юридичної особи, що не є державною спеціалізованою установою, організаційне, матеріально-технічне забезпечення виконання експертиз та контроль за своєчасним їх проведенням покладаються на її керівника.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 Кодексу при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Оскільки учасники справи не пропонували суду кандидатури судових експертів взагалі та щодо конкретної експертної установи не досягли взаємної згоди, суд, на підставі п.1.6 Інструкції № 53/5 , доручає проведення судової експертизи у справі Київському НДІСЕ з врахуванням особливостей об`єкту експертного дослідження.
Так, за змістом п.4.1 Інструкції № 53/5 керівник експертної установи вправі повернути матеріали справи без виконання експертизи, якщо в експертній установі не проводяться певні види експертиз та відсутні ф а х і в ц і з певної галузі спеціальних знань.
Згідно з ч.5 ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" до фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.
Водночас у п. 4.7. Інструкції № 53/5 передбачено, що якщо проведення комплексної експертизи не може бути здійснене силами експертів даної експертної установи, її керівник повідомляє про це суд, та просить залучити до проведення експертизи експерта відповідної спеціалізації. Залучення такого експерта проводиться з дотриманням вимог процесуального законодавства України.
Таким чином, суд вживає заходи щодо забезпечення проведення судової експертизи Київським НДІСЕ у справі із залученням до її проведення фахівця у галузі оцінки майна .
14. Щодо визначення в ухвалі суду конкретного виду (підвиду) судової експертизи.
Чинні ч.1 ст.100 Кодексу та п. 3.3 Інструкції № 53/5 не містять вимоги в ухвалі про призначення експертизи вказувати основний вид (підвид) судової експертизи з наведених у п.1.2 Інструкції № 53/5. Окрім того, суд враховує , що для задоволення потреб судової практики щодо вирішення питань, які потребують спеціальних знань, експертними установами організовується проведення інших видів експертиз (п. п. 1.2.12 Інструкції № 53/5).
Водночас суд керується правилом ч.3 ст. 99 Кодексу , що у разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
У п. 1.2.13. Інструкції № 53/5 передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Відповідно до ч.1 ст. 106 Кодексу комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань.
Згідно з ч. 2 ст. 103 Кодексу у разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам.
Згідно з п. 3.7 Інструкції № 53/5 у документі про призначення експертизи (залучення експерта) для проведення комплексної експертизи зазначаються її назва та експертна (і) установа (установи), експертам якої (яких) доручено її проведення, а в разі участі в її проведенні особи, яка не працює в експертній установі, - також прізвище, ім`я та по батькові, освіта, спеціальність, місце роботи, місце реєстрації цієї особи, інші дані.
Згідно з п. 4.2 Інструкції № 53/5 у разі коли призначена первинна, додаткова, повторна або комплексна експертиза за процесом дослідження чи наданими об`єктами не є такою по суті, керівник експертної установи організовує проведення відповідної експертизи, а у вступній частині висновку зазначаються мотиви зміни її процесуального визначення відповідно до законодавства.
Якщо в одному документі про призначення експертизи (залучення експерта) є питання, що стосуються різних видів експертиз, не пов`язаних між собою, керівник установи визначає, які питання підлягають вирішенню у відповідному підрозділі та послідовність їх виконання ( п. 4.3.Інструкції № 53/ 5).
На підставі вищевикладеного, та з врахуванням ст.ст. 10 та 13 Закону про оцінку, суд ухвалює призначити у справі комплексну судову експертизу без визначення виду (ів) та підвиду (ів) судової експертизи, оскільки визначення цього питання віднесено Інструкцією № 53/5 до повноважень керівника експертної установи.
15. Щодо змісту питань, які доцільно винести на вирішення судових експертів.
Відповідно до ч.5 ст. 99 Кодексу учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Суд повторює, що комплексна судова експертиза призначається для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). Питання, які пропонує винести на вирішення судових експертів Позивач 1 сформульовані на підставі орієнтовного переліку вирішуваних питань оціночно-будівельної, оціночно-земельної, товарознавчої, об`єктів інтелектуальної та економічної експертиз. При цьому економічна експертиза має ґрунтуватись на висновках попередніх видів судових експертиз.
Водночас із досліджених судом листів державних експертних установ (Львівський НДІСЕ, Київський НДІСЕ), судом встановлено, що в межах експертних спеціальностей з економічного виду досліджень, відсутні завдання з вирішення питань щодо визначення дійсної ринкової вартості однієї акції ( а.с. 182,186 т.8).
Таким чином, запропоновані Позивачем 1 питання суд відхиляє повністю.
Суд відхиляє перше питання, запропоноване Відповідачами, оскільки за правилом ст. 13 Закону про оцінку , судові експерти досліджуватимуть Звіт про оцінку 2017року та частково приймає до уваги, за правилом ст. 10 цього Закону, зміст другого питання.
У ч. 4 статті 99 Кодексу передбачено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
16. Щодо визначення в ухвалі про призначення судової експертизи переліку матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи ( ч.1 ст. 100 Кодексу).
Згідно з ч.1 ст. 102 Кодексу при призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання.
Оскільки на дослідження надаються матеріали цієї справи, у яких вміщені об`єкти експертного дослідження, суд розгляне, у разі наявності відповідного клопотання судових експертів, питання щодо визначення конкретного переліку необхідних матеріалів для проведення експертизи.
17. Щодо визначення суб`єкта понесення витрат на попередню оплату судової експертизи.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до п.1.13 Інструкції № 53/5 у випадку несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, матеріали справи повертаються суду із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.
За відсутності на даний час сформованої судової практики Верховного Суду з цього питання, суд вважає за можливе скористатися змістом п.23 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" про те, що витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов`язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.
На підставі викладеного, на стадії призначення судової експертизи , витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, суд покладає на Позивача 1.
18. Продовжуючи розгляд у підготовчому засіданні 11.03.2020року клопотання представника відповідача Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод", адвоката Грунської М.О., про зупинення провадження у справі № 906/453/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 908/137/18 ( надалі у тексті - ВП ВС), суд враховує наступне.
За змістом мотивувальних частин ухвал суду ВП ВС , постановлених у справі № 908/137/18 у період з 13.08.19року по 10.02.20р. очевидним є те, що ця справа містить виключну правову проблему відповідно до частини 5 статті 302 ГПК України ця і її передача на необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики )
Ухвалою Великої Палати КСУ від 10.10.2019р. у справі № 1-195/2019(4549/19) відмовлено у відкритті конституційного провадження щодо відповідності Конституції статті 65-2 Закону з підстав невідповідності конституційного подання вимогам, передбаченим законом. У мотивувальній частині ухвали КСУ наголосив, що припущення не можуть вважатися аргументами на підтвердження неконституційності правових актів чи їх окремих положень .
Водночас згідно із ч.1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду, у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Межі розгляду справи судом касаційної інстанції визначені у статті 300 Кодексу, відповідно до яких касаційна інстанція перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права , та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини , що не б у л и в с т а н о в л е н і у рішенні або постанові суду.
У п. 71 рішення у справі "Дульський проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сам факт, що провадження було зупиненодо отримання висновків експертизи, не виключає періоди, які розглядаються, із загальної тривалості провадження, розумність якої Суд розглянув згідно зі своєю прецедентною практикою про те, що "розумний строк" провадження оцінюється відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника.
З врахуванням викладеного, суд відхиляє доводи Відповідачів 2 про передчасність заявленого Позивачем1 Клопотання про призначення у справі судової експертизи та щодо розгляду останнього після перегляду ВП ВС судових рішень у справі № 908/137/18 , який вже триває з 12.11.2019року.
Оскільки Велика Палата Верховного Суду є судом права, а суд першої інстанції судом факту, суд ухвалює розглянути питання про зупинення провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 228 Кодексу у підготовчому засіданні, призначеному після закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали суду в частині призначення у справі комплексної судової експертизи.
Щодо вирішення судом іншого процесуального питання.
У підготовчому засіданні 11.12.19р. представник позивачів адвокат Лавринович В.О. подав суду заяву про приєднання до матеріалів справи як доказів: копії Рецензії ГО "Всеукраїнське об`єднання "Українське товариство оцінювачів" за вих. №109-ЕР від 29.11.2019, копію запиту-скарги ТОВ "Навігатор-Інвест" на порушення законодавства на ринку цінних паперів за вих. №3110/4 від 31.10.2019 та копії відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.12.2019 за №26/01/28187 ( надалі у тексті Рецензія №109-ЕР, Скарга №3110/4, Лист НКЦПФР №26/01/28187 та заява про приєднання доказів) (а.с. 51-70, т.8).
У запереченнях на заяву про приєднання доказів Відповідачі стверджують, що Рецензія №109-ЕР одержана Позивачем 1 та подана до суду з порушенням закону, а Скарга №3110/4 та Лист НКЦПФР №26/01/28187 не стосуються обставин цієї справи, є недопустимими доказами та подані також з порушенням процесуальних строків, встановлених Кодексом ( а.с. 91-92, т.8)
Розглянувши в підготовчому засіданні 11.12.19р, 26.12.19р. та 11.03.19р. заяву про приєднання до матеріалів справи як доказу копії Рецензії №109-ЕР, суд приймає до уваги, що Відповідач 1 не скористався процесуальним правом подати зазначений доказ до суду, тоді як останній складений рецензентами за його зверненням (а. с. 55, т.8).
Суд не встановив також тих обставин, що Рецензію №109-ЕР отримано Позивачем 1 у спосіб, що суперечить вимогам чинного законодавства , оскільки ним підтверджено, що оригінал Рецензії №109-ЕР наданий безпосередньо її виконавцем та є в його розпорядженні ( а.с. 54, т.8).
Щодо приєднання до матеріалів справи як доказів : Скарги №3110/4 та Листа НКЦПФР №26/01/28187.
За змістом ч.ч. 8 та 10 ст. 80 ГПК України учасник справи вправі подати докази окремо від перших заяв по суті, у разі обґрунтування неможливості їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від нього.
За правилом ч.9 ст. 80 ГПК України учасник справи не зобов`язаний надсилати іншим учасникам справи докази , які є публічно доступними. За змістом ч. 7 ст. 82 Кодексу публічно доступні докази можуть бути оглянуті судом у місці їх збереження в мережі Інтернет. У позовній заяві (сторінка 12) Позивачі вказують, що про набуття Відповідачем 2 спільно з афілійованими особами 26.12.2017р. домінуючого пакету акцій Відповідача 1 в розмірі 95,0284% дізналися з загальнодоступної інформаційної бази даних про ринок цінних паперів за посиланням https://smida.gov.ua/db/participant/00182863 та що невідома особа продала афілійованій особі 107080шт.акцій по 10,50грн за шт.
У відзиві на позов Відповідач 1 (сторінка 4) визнав обставини набуття 26.12.2017року Відповідачем 1 спільно з афілійованими особами (іменувавши дві з них) домінуючого контрольного пакету акцій ПАТ "Житомирський маслозавод" і далі за текстом.
У Скарзі №3110/4 Позивач 4 повідомив НКЦПФР про те, що станом на 31.10.19р. дізнався про особу, якій належало на початку 2017 року 1870 акцій Відповідача 1 та 105210 акцій товариства їй були подаровані.
Відповідно до п. 4 ч.2 та ч.4 ст. 42 Кодексу учасники справи зобов`язані не приховувати докази та за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Процесуальний механізм ч.4 статті 74 Кодексу наділяє суд правом витребувати докази, що стосуються предмета спору, коли він має сумніви у добросовісному виконанні обов`язків щодо доказів.
На підставі наведених процесуальних норм, суд задовольняє іменовану вище заяву про приєднання доказів , що подана стороною Позивачів у справі згідно резолютивної частини цієї ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 2, 15, ч. ч. 1, 3 ст. 99, ст.100, ст.106, ч.3 ст. 169, 177, 182, 183, 195, ч.2 ст.232, 233-235 ГПК України, господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. Клопотання позивача ОСОБА_1 від 30.01.2020року ( вх.№ г/с 02-44/155/20 від 30.01.2020року) про призначення комплексної судової експертизи задовольнити частково в частині проведення у справі комплексної судової експертизи та відмовити в іншій частині.
2. Призначити у справі №906/453/19 комплексну судову експертизу для вирішення одного спільного (інтеграційного) питання, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6) у складі не менш як двох експертів з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань з правом залучення до її проведення оцінювача (оцінювачів) , що одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача ) за спеціалізаціями в межах напрямів : 2.1 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів ( крім прав на об`єкти інтелектуальної власності) та 2.2 "Оцінка прав на об`єкти інтелектуальної власності".
3. Попередити судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, які проводитимуть судову експертизу про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України за подання завідомо неправдивого висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених судом обов`язків.
4. Попередити залученого (залучених) Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України до проведення комплексної судової експертизи оцінювача (оцінювачів) про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 384 Кримінального кодексу України за подання завідомо неправдивого висновку.
5. На вирішення судових експертів винести наступні питання:
- чи відповідає виконана оцінювачем ОСОБА_4 ( кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ЦМК№144 від 09.10.2004року, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача ЦМК№3125-ПК від 12.05.2016р.) у звіті № 24/2017 про оцінку ринкової вартості пакету простих іменних акцій ПТ "Житомирський маслозавод" у кількості 27 865 000 акцій, який становить 100% статутного капіталу за станом на 22 грудня 2017року (свідоцтво про реєстрацію випуску акцій №03/06/1/10 від 05 травня 2010року, дата видачі свідоцтва -05 травня 2010року, код цінних паперів (ISIN)- UA4000066591) оцінка ринкової вартості однієї простої іменної акції Публічного акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" в розмірі 10,39 грн без ПДВ станом на 22 грудня 2017року вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?
- якщо не відповідає, визначити, якою була ринкова вартість однієї простої іменної акції Публічного акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" станом на 22 грудня 2017року?
6. Судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, які проводитимуть комплексну судову експертизу надіслати висновок на адресу господарського суду у строк, визначений п. п. 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 53/5.
У разі необхідності встановлення більш розумного строку для проведення судової експертизи у справі погодити останній з господарським судом шляхом звернення до суду з відповідним клопотанням.
7. Керівнику КНДІСЕ Міністерства юстиції України надіслати на адресу господарського суду негайно після настання відповідних юридичних фактів:
- наказ про призначення конкретних судових експертів для проведення комплексної судової експертизи у цій справі та докази ознайомлення їх зі змістом ухвали суду під розписку.
Окрім того, надіслати на адресу суду копію платіжного документа про попередню вартість витрат на проведення комплексної судової експертизи для здійснення судом контролю за належним виконанням учасником справи вимог п. 8 резолютивної частини ухвали суду.
8. Покласти оплату витрат на проведення у справі комплексної судової експертизи на позивача у справі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
9. Надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз справу № 906/453/19 у 8-ми томах та копію ухвали суду для експертної установи після закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали суду в частині призначення судової експертизи.
10. Заяву від 10.12.19р. ( вх. № г/с 34017/19 від 11.12.19р.) про приєднання до матеріалів справи як доказів: копії Рецензії ГО "Всеукраїнське об`єднання "Українське товариство оцінювачів" за вих. №109-ЕР від 29.11.2019, копію запиту-скарги ТОВ "Навігатор-Інвест" на порушення законодавства на ринку цінних паперів за вих. №3110/4 від 31.10.2019 та копії відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.12.2019 за №26/01/28187, продану представником позивачів, адвокатом Лавриновичем В.О., задовольнити.
11. Вирішити клопотання представника відповідача Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод", адвоката Грунської М.О., про зупинення провадження у справі № 906/453/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 908/137/18 відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України ( справа, що містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики ) у підготовчому засіданні, призначеному після закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали суду в частині призначення у справі комплексної судової експертизи.
12. Вирішити питання про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 або п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України у підготовчому засіданні, призначеному після закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали суду в частині призначення у справі комплексної судової експертизи.
13. Призначити підготовче засідання для вирішення процесуальних питань, викладених у п. п. 11та 12 резолютивної частини цієї ухвали суду на "16" квітня 2020 р. о 11:00 год. в приміщенні Господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 108.
Роз`яснити учасникам справи, що у разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду про призначення судової експертизи (п.11 ч.1 статті 255 ГПК України) до суду апеляційної інстанції передаються усі матеріали справи та провадження у справі зупиняється до перегляду цієї ухвали в порядку апеляційного провадження , про що суд першої інстанції постановляє ухвалу.
Ухвала набрала законної сили 11.03.2020р. та може бути оскаржена на підставі статті 255 ГПК України. Повний текст ухвали складено 16.03.20р.
Суддя Машевська О.П.
1 - в справу
2- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рек. з повід.
3- Голубицька К.І. (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 8) рек. з повід.
4- ТОВ "Балтік Фінанс Груп" (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 367-а) рек. з повід.
5- ТОВ "Навігатор Інвест" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 119, оф. 5) рек. з повід.
6- ТОВ "Компанія з управл. активами "Івекс Ессет Менеджмент" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7) рек. з повід.
7- адвокату Лавриновичу В.О. (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 47, оф. 3 ) рек. з повід.
8- АТ "Житомирський маслозавод" (10002, м. Житомир, вул. Івана Гонти, 4 ) рек. з повід.
9- ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) рек. з повід.
