Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
16 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/207/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді - Головка А.Б., суддів - Гіглави О.В., Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 440/207/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
17.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Конституційного Суду України про зобов`язання надати запитувану у запиті від 09.01.2019 публічну інформацію - конституційні скарги, подані ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 09.01.2019 позивачем засобами електронної пошти до Конституційного Суду України надіслано запит про надання публічної інформації, а саме копій скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Конституційний Суд України своїм листом від 15.01.2019 відмовив ОСОБА_1 у наданні запитуваної інформації, посилаючись на те, що згідно статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України" інформація за запитами щодо матеріалів справи, яку розглядає Суд, не надається. Вважає вказану відповідь протиправною, оскільки на його думку є великий суспільний інтерес до вказаних скарг.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 440/207/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про зобов`язання надати публічну інформацію задоволено частково. Зобов`язано Конституційний Суд України надати ОСОБА_1 запитану в запиті на отримання публічної інформації від 09.01.2019 інформацію стосовно конституційної скарги ОСОБА_2 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено /том 1, а.с. 30-33/.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі № 440/207/19 апеляційні скарги ОСОБА_1 , Конституційного Суду України залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року по справі № 440/207/19 залишено без змін. /том 1, а.с.107-112/.
07 лютого 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №440/207/19, в якій заявник просить переглянути рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №440/207/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо витребування як публічної інформації копії конституційної скарги, поданої ОСОБА_3 , та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині /том 2, а.с. 187,188/.
В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Першого сенату Конституційного Суду України від 22 січня 2020 року у справі № 3-154/2019 (3522/19) визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) положення другого речення частини четвертої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України". У вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що обмеження, встановлене у другому реченні частини четвертої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України", стосовно ненадання за запитами інформації щодо матеріалів справи має тимчасовий характер і завершується одночасно із закінченням розгляду Конституційним Судом України справи. Враховуючи, що запитувана позивачем інформація стосувалася конституційної скарги ОСОБА_3 , розгляд по якій вже завершений 13.02.2019 року, тобто до ухвалення рішення Полтавським окружним адміністративним судом у справі № 440/207/19, заборона на поширення матеріалів справи (в тому числі конституційних скарг), яка передбачена другим реченням частини четвертої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України", не діяла. А відтак, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 440/207/19 протиправно відмовлено у задоволенні його позовних вимог в частині надання публічної інформації - конституційної скарги ОСОБА_3 .
Листом Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року заявника повідомлено, що питання про відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 рокуі постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі №440/207/19 буде вирішено після надходження адміністративної справи №440/207/19 за позовом ОСОБА_1 до Конституційного суду України про зобов`язання надати публічну інформацію з Верховного Суду до Полтавського окружного адміністративного суду.
18.03.2020 року справа №440/207/19 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №440/207/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про зобов`язання вчинити певні дії. Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами ухвалено розглядати колегією у складі трьох суддів у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Призначено судове засідання для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №440/207/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про зобов`язання вчинити певні дії на 08 квітня 2020 року /том 2, а.с. 207/ .
08 квітня 2020 року до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі /том 2, а.с.215/.
У судове засідання 08 квітня 2020 року учасники справи не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання /том 2, а.с.212, 213/.
Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Частиною першою статті 205 згаданого Кодексу передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом першим частини третьої цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 2 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено, що неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Зважаючи на те, що позивач заявив клопотання про розгляд справи без його участі, а відповідач явку свого уповноваженого представника до суду не забезпечив та про причини неявки не повідомив, колегія суддів визнала за можливе проводити судове засідання за відсутності учасників справи.
Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що в судове засідання учасники справи не з`явилися та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, колегія суддів вирішила розглянути заяву у письмовому провадженні.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.
14 квітня 2020 року до суду надійшов відзив на заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за виключними обставинами, в якому Конституційний Суд України зазначив, що тексти конституційних скарг містять персональні дані особи (конфіденційну інформацію) та не є публічною інформацією, а тому Конституційним Судом України надано позивачу інформацію стосовно конституційних скарг, а не самі тексти конституційних скарг. Правомірність таких дій відповідача підтверджена рішенням Конституційного Суду України від 22 січня 2020 року №1-р(І).
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, колегія суддів встановила наступні обставини.
09.01.2019 позивач звернувся до Конституційного Суду України із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив, зокрема, надати йому копії конституційних скарг, поданих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Крім того, позивач просив в тексті скарг заретушувати будь-яку особисту і персональну інформацію про заявників /том 1, а.с.18/.
Конституційний Cуд України своїм листом від 15.01.2019 №4-11-18/104 повідомив ОСОБА_1 про наступне. Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" інформація за запитами щодо матеріалів справи, яку розглядає Суд, не надається. Наразі триває розгляд справи за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України положень статті 50, частини десятої статті 78 Закону України "Про прокуратуру" на закритій частині пленарного засідання Першого сенату Конституційного Суду України. Оскільки конституційна скарга ОСОБА_3 є матеріалом судової справи, тому не може бути надіслана позивачу /том 1, а.с. 19/.
Вказаним листом позивача також повідомлено про те, що у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 42 вказаного Закону конституційна скарга ОСОБА_2 не була розміщена на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України, оскільки за результатами її розгляду прийнято Ухвалу Другого сенату Суду про закриття конституційного провадження у справі від 16.07.2018 №1-уп(ІІ)/2018.
Позивач не погодився з відмовою відповідача у наданні йому копій конституційних скарг, поданих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи 20.02.2019 року рішення про часткове задоволення позову Полтавський окружний адміністративний суд виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про правомірність ненадання позивачу копії конституційної скарги ОСОБА_2 . Відмовляючи у задоволенні позовних вимог надати ОСОБА_1 запитану в запиті на отримання публічної інформації від 09.01.2019 інформацію стосовно конституційної скарги ОСОБА_3 , суд першої інстанції керувався положеннями частини четвертої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України".
Залишаючи без змін рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі №440/207/19 та приймаючи відповідну постанову від 23 квітня 2019 року, Другий апеляційний адміністративний суд застосував, зокрема, положення частини четвертої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України" та дійшов висновків про те, що остаточне рішення у справі за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України положень статті 50, частини десятої статті 78 Закону України "Про прокуратуру" не прийнято. Враховуючи наведене, колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем правомірно відмовлено у наданні її копії.
22 січня 2020 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-154/2019 (3522/19) (№1-р(I)/2020), яким визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення другого речення частини четвертої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України".
Так, у вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновків, що обмеження, встановлене у другому реченні частини четвертої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України", стосовно ненадання за запитами інформації щодо матеріалів справи, яку розглядає Конституційний Суд України, ґрунтується на приписах закону, переслідує таку легітимну мету як захист прав осіб, зокрема права на невтручання в особисте і сімейне життя, гарантованого статтею 32 Конституції України, та забезпечення конституційного принципу незалежності діяльності Конституційного Суду України у ході реалізації ним своїх юрисдикційних повноважень у формі конституційного провадження у справах за конституційними поданнями, конституційними зверненнями, конституційними скаргами, і є необхідним у демократичному суспільстві. Вказане законодавче обмеження не є цензурою у сфері конституційного провадження, оскільки має тимчасовий характер і завершується одночасно із закінченням розгляду справи Конституційним Судом України. Отже, положення другого речення частини четвертої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України" не суперечать положенням частини першої статті 8, частини третьої статті 15, статті 34 Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 1 частини п`ятої статті 361 вказаного Кодексу визначено, що підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
З аналізу наведеного положення слідує, що підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону (акту, окремого положення), застосованого судом при вирішенні справи, а також незастосування судом в адміністративній справі як неконституційного закону (акту, окремого положення), яке у подальшому Конституційним Судом України визнано конституційним.
Колегією суддів встановлено, що при прийнятті рішення від 20 лютого 2019 року у справі №440/207/19, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, Полтавський окружний адміністративний суд керувався, зокрема, положеннями другого речення частини четвертої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України" та поклав їх в основу висновку про відмову в задоволені позову ОСОБА_1 щодо зобов`язання надати копію конституційної скарги ОСОБА_3 , оскільки остаточне рішення у справі за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України положень статті 50, частини десятої статті 78 Закону України "Про прокуратуру" не прийнято.
При цьому, вищевказаним обставинам судом надавалась оцінка станом на момент направлення Конституційним Cудом України відповіді позивачу листом від 15.01.2019 року, оскільки предметом позову була саме відмова Конституційного Cуду України у наданні позивачу копії конституційної скарги ОСОБА_3 , викладена в листі від 15.01.2019 року.
Також, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення від 20 лютого 2019 року у справі №440/207/19 Полтавський окружний адміністративний суд не посилався на невідповідність Конституції України положень другого речення частини четвертої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України" та на їх незастосування у зв`язку з цим.
За таких обставин, встановлена Конституційним Судом України конституційність положення другого речення частини четвертої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України", застосованого Полтавським окружним адміністративним судом при вирішенні справи №440/207/19, не є виключною обставиною, яка зумовлює перегляд судового рішення у справі №440/207/19.
В свою чергу, за відсутності підстави для перегляду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі №440/207/19 за виключними обставинами відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі №440/207/19 та скасування цього рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Згідно з частиною першою статті 369 вказаного Кодексу у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для постановлення ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі №440/207/19 за виключними обставинами та залишення в силі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі №440/207/19.
Керуючись статтями 241-245, 256, 294, 361, 368-369 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі №440/207/19 та залишити вказане судове рішення в силі.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.Б. Головко суддя суддя О.В. Гіглава Н.Ю. Алєксєєва
