ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 553/3289/17 Номер провадження 11-кп/814/1090/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2020 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
законних представників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 02 жовтня 2020 року,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою суду у об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України, продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів починаючи з 15 год. 10 хв. 02 жовтня 2020 року по 15 год. 10 хв. 30 листопада 2020 року.
Цією ж ухвалою, продовжено на 60 днів запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до 15 год. 10 хв. 30 листопада 2020 року відносно обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 .
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 суд послався на те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може незаконно впливати на свідків та потерпілих, продовжувати вчиняти інші злочини, так як притягнення до кримінальної відповідальності не стало перепоною для вчинення нового кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений веде антигромадський спосіб життя, у останнього відсутні соціальні зв`язки.
Дійшов висновку, що вид забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою є об`єктивним з урахуванням тяжкості вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченим, антигромадського способу життя обвинуваченого, які в сукупності вказують на наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
У поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту з 22.00 до 06.00 години за адресою: АДРЕСА_1 .
Заперечує доводи клопотання прокурора, та вказує, що знаходячись в слідчому ізоляторі ОСОБА_7 не має змоги працювати та на час затримання був неповнолітнім і був студентом 1-го курсу ветеринарного зоотехнічного технікуму Полтавської державної аграрної академії.
Просить звернути увагу, що на свідків і потерпілих ОСОБА_7 впливати не може, оскільки вину він визнав повністю, а його рідними збитки завдані потерпілим були відшкодовані в повному розмірі. При цьому всі потерпілі та свідки були допитані в суді.
Також зазначає, що ОСОБА_7 перебуває під вартою з 14.07.2017, зокрема за кримінальне правопорушення яке було скоєно 19.10.2016 та йому на даний час знаходження під вартою зараховується як відбуте покарання «один день за два». У з`язку з цим переховуватися від суду у ОСОБА_7 немає жодних мотивів, оскільки він формально відбув покарання вже більше 6 років.
Позиції учасників судового провадження.
В суді апеляційної інстанції захисник, законні представники обвинуваченого та сам обвинувачений підтримали подану в інтересах останнього апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав у ній наведених. Прокурор заперечила, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, просила залишити її без змін.
Мотиви суду.
Як вбачається із наданих матеріалів, на розгляді суду першої інстанції перебуває об`єднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016170030001527, № 12017170030000897, № 12017170030001249 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК України.
02.10.2020 прокурором ініційоване клопотання про продовження ОСОБА_7 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Цього ж дня ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 30.11.2020.
Не погоджуючись з даним рішенням, адвокат ОСОБА_8 захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 13 червня 2019 року визнано неконституційним положення ч. 2 ст. 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Тому ухвалене судове рішення підлягає перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі.
Так, судом враховано положення наведених вище норм процесуального закону та правильно встановлено, що обставини, які стали підставою для обрання щодо обвинуваченого вказаного запобіжного заходу, не змінилися, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків, та на потерпілих, може продовжувати вчиняти інші злочини, не зменшилися.
Рішення суду першої інстанції щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та неможливості застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу колегія суддів вважає правильним, оскільки він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні, зокрема умисного тяжкого злочину, існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому інший більш м`який запобіжний захід не буде відповідати меті його застосування та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Судом першої інстанції перевірено можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу та вірно встановлено відсутність об`єктивних даних щодо можливості їх застосування, а адвокатом ОСОБА_8 не спростовано існування ризиків, які унеможливлюють застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу та не наведено ґрунтовних доводів.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що у кримінальному провадженні № 12017170030000897 ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 12.09.2017 ОСОБА_7 вже змінювався запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
У кримінальному провадженні № 12016170030001527, яке в подальшому 12.10.2017 було об`єднано в одне провадження з кримінальним провадженням № 12017170030000897, ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 04.10.2017 відносно ОСОБА_7 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Проте, як вбачається з наданих матеріалів, 14.10.2017 під час дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, ОСОБА_7 було вчинено новий умисний, насильницький, корисливий злочин, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 187 КК України та відомості про нього внесені до ЄРДР за № 12017170030001249. Вказане кримінальне провадження на даний час об`єднане з двома наведеними вище.
Такі обставини стали підставою для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та для подальшого продовження такого виняткового запобіжного заходу, а тому існує ризик в разі зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, як на цьому наполягає захисник, повернення обвинуваченого до продовження протиправної діяльності та вчинення умисних, насильницьких злочинів корисливої спрямованості.
Не заслуговують на увагу доводи адвоката про те, що на потерпілих ОСОБА_7 впливати не може, з огляду на те, що вину він визнав повністю, а його рідними збитки завдані потерпілим були відшкодовані в повному розмірі, та всі потерпілі, свідки були допитані в суді, оскільки судовий розгляд на даний час не завершений.
Утримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, зокрема і протягом тривалого строку, на що захисник ОСОБА_8 звертає увагу - є вимушеною та необхідною мірою, яка забезпечує суспільний інтерес, необхідну процесуальну поведінку обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та запобігає існуючим ризикам.
Такий винятковий захід обраний з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який веде антигромадський спосіб життя, негативно характеризується, обставин вчинених злочинів та виконання ОСОБА_7 обов`язків, покладених на нього під час застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 є правильним, а такий запобіжний захід може запобігти існуючим у кримінальному провадженні ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, відповідає суспільному інтересу, а тому апеляційні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 02 жовтня 2020 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
