Справа № 299/4116/19
Провадження № 22-ц/4806/178/21
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
08 лютого 2021 року м. Ужгород
Суддя Закарпатськогоапеляційного судуКондор Р.Ю.,вирішуючи питанняпро відкриттяапеляційного провадженняу справіза позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Виноградівська районна державна адміністрація Закарпатської області, Виноградівська міська рада Закарпатської області, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, до Фермерського господарства «КОЛОС», про визнання протоколів та передаточного балансу недійсними та такими, що не підтверджують відображених в них фактів, за апеляційною скаргою Фермерського господарства «КОЛОС» на рішення Виноградівського районного суду від 1 грудня 2020 року, повний текст якого складено 10.12.2020, головуючий суддя Трагнюк В.Р., -
в с т а н о в и в :
Відповідач ФГ «КОЛОС» оскаржив рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 1 грудня 2020 року, яким у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Однак апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити скаржника та надати йому строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків, шляхом подачі належно оформленої апеляційної скарги, відповідно до вимогст.356 ЦПК України.
Зокрема, встановлено, що були пред`явлені та були вирішені судом першої інстанції три позовні вимоги, у всіх вимогах було відмовлено. Відповідач ФГ«КОЛОС» вапеляційній скарзіпросить скасуватирішення Виноградівськогорайонного судувід 01.12.2020повністю абочастково іззакриттям провадженняу справіабо залишеннямпозову безрозгляду,або змінитимотивувальну частинуоскаржуваного рішення. Однак така прохальна частина апеляційної скарги не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства з огляду на наступне.
Так, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є чіткість та однозначність.
Відповідно принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого в статтях 2 та 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
Згідно з частиною 5 статті 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог.
Відповідно до частини 2 статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі зазначається, зокрема, клопотання особи, яка подала скаргу.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.367 ЦПК України).
Таким чином, зі змісту зазначених правових норм, вбачається, що суд вирішує лише ті вимоги, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом не може виходити за межі цих вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову. Тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог. Принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до суду.
Відтак, вимога скаржника, стосовно якої він просить прийняти судове рішення, повинна бути чітко визначена у прохальній частині апеляційної скарги, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає вимоги, викладені у прохальній частині апеляційної скарги та повинна викладатися чітко й безумовно.
Позаяк апеляція не містить однозначного прохання щодо заявлених позовних вимог, це може потягти порушення принципу правової визначеності щодо результату справи.
Скаржнику належить чітко визначитися: оскаржується рішення суду в повному обсязі чи в певній частині та відповідно до цього сформулювати прохання скарги.
Крім того, від обсягу оскаржуваного рішення залежить сплата судового збору.
Так, пред`явлений позов містить три позовні вимоги немайнового характеру. Таким чином, при подачі позову в 2019 році підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2305,2 грн за три вимоги немайнового характеру.
Згідно з ст.4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При оскаржинні рішення в повному обсязі судовий збір становить 3457,8 грн (768,4грн*3*150%=3457,8грн), апелянтом сплачено лише 1152,60грн., як за оскарження 1 позовної вимоги немайнового характеру.
Таким чином по даній справі апелянту слід сформулювати вимоги прохальної частини апеляційної скарги та, виходячи з цього, визначити суму судового збору.
При невідповідності апеляційної скарги вимогам ст.356 ЦПК України та несплаті суми судового збору до апеляційної скарги застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
У разі, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня вручення копії цієї ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.
Керуючись ст.ст.185, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «КОЛОС» на рішення Виноградівського районного суду від 1 грудня 2020 року - залишити без руху, про що повідомити скаржника та надати йому строк протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.
Роз`яснити, що у разі виконання вимог ухвали суду у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатись такою, що подана в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається.
Суддя Р.Ю.Кондор
