ЄУН 387/431/20
Номер провадження 2/387/16/21
У Х В А Л А
22 квітня 2021 року смт. Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Майстера І. П.
за участю секретаря судового засідання Поляруш С.Ю.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області клопотання про відвід судді ФГ "Зернопродукт" у справі за первісний позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фермерське господарство " Зернопродукт" про стягнення боргу та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фермерське господарство " Зернопродукт" про визнання розписки удаваним правочином та розірвання договору про спільну діяльність у агропромисловому бізнесі,-
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача за первісним позовом звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, в якому зазначив, що відповідно до умов розписки, укладеної 06.11.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перший надав останньому грошові кошти в сумі 999000 гривень, а відповідач взяв на себе зобов`язання в рахунок отриманих коштів передати ОСОБА_2 в оренду (суборенду) строком на 5 років земельні ділянки, які перебувають в оренді його фермерського господарства, також зобов`язався виплачувати орендну плату орендодавцям за користування землею та земельний податок. Однак відповідач після отримання коштів не зміг виконати взяті на себе зобов`язання, тому запропонував позивачу з метою надання додаткових гарантій за вищевказаною розпискою працевлаштувати його головою ФГ "Волков В.В.". Згідно з рішенням ФГ "Волков В.В." № 3 від 06.11.2017 ОСОБА_2 було призначено головою зазначеного підприємства та затверджено статут у новій редакції. Після всіх вищевказаних дій ОСОБА_3 відмовився від тих зобов`язань, які він взяв на себе згідно з розпискою. Тому 27.04.2020 ОСОБА_2 направив вимогу ОСОБА_3 про повернення грошових коштів у розмірі 999000 гривень, які станом на 18.05.2020 відповідачем не повернуті, що спонукало позивача звернутися до суду з даним позовом.
Відповідач ОСОБА_3 за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фермерське господарство "Волков В.В." про визнання розписки удаваним правочином та розірвання договору про спільну діяльність у агропромисловому бізнесі, в якому зазначив, що позивач є засновником ФГ " Волков В.В.", яке створене для вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації з метою отримання прибутку. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 06.11.2017 була досягнута домовленість про здійснення спільної діяльності у агропромисловому бізнесі, а саме, що ОСОБА_2 надає йому грошові кошти у розмірі 997617,94 грн, що еквівалентно 37000 доларів США, які він може вкладати у поточну діяльність сільськогосподарського виробничого процесу ФГ " Волков В.В.", тоді як ОСОБА_2 обіймає посаду голови ФГ" Волков В.В." та керує господарством протягом 5 років, обробляючи землі загальною площею 50,3 га, що у перший рік спільної діяльності виведе його на рівень прибуткового підприємства з чистим прибутком 800 000 грн на рік та обумовлено розподіл прибутку від спільної діяльності . По закінченню спільної діяльності у агропромисловому бізнесі ОСОБА_2 обіцяв передати ОСОБА_3 налагоджену модель виробничого процесу ФГ" ОСОБА_3 ". На підтвердження даної угоди відповідач наполягав на складанні ОСОБА_3 розписки про отримання грошових коштів, на що він вимушений був погодитися. Тобто розписка від 06.11.2017 є удаваним правочином, вчиненим для приховання іншого правочину, а саме договору про здійснення спільної діяльності у агропромисловому бізнесі. Однак протягом 2018-2019 років ОСОБА_2 не вивів господарство на рівень прибутковості та на вимогу ОСОБА_3 про надання детального звіту, відповідач почав вчиняти дії, спрямовані на завдання збитків ФГ "Волкова В.В.", що спонукало позивача звернутися до суду з цим позовом.
На адресу суду від ФГ "Зернопродукт" надійшла заява про відвід головуючому у справі, мотивуючі тим, що рішенням № 5 від 16 грудня 2019 року "Про припинення діяльності господарства шляхом реорганізації (приєднання)" вирішено припинити діяльність Фермерського господарства "Волков В.В." шляхом реорганізації (приєднання) до Фермерського господарства "Зернопродукт" . Фермерське господарство "Зернопродукт" в процесі реорганізації (приєднання) стало правонаступником Фермерського господарства "Волков В.В.", відомості про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2021 року під головуванням судді Майстер І.П. відмовлено Фермерському господарству "Зернопродукт" у відкритті провадження у цивільній справі № 387/431/20 за поданим ним позовом у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги та роз`яснено, що нібито заявдений позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та за предметною підсудністю відноситься до компетенції Господарського суду Кіровоградської області. Ще 08 лютого 2021 року Фермерським господарством "Зернопродукт" було подано апеляційну скаргу на дану ухвалу, проте через перешкоди з боку суду першої інстанції, єдиним суддею якого є суддя Майстер І.П., як-то повернення матеріалів оскарження ухвали Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2021 року через неналежне їх оформлення судом першої інстанції, відкриття апеляційного провадження тривало більш ніж два місяці. Кропивницький апеляційний суд знайшов достатніми підстави для відкриття апеляційного провадження, що підтверджено його ухвалою від 19 квітня 2021 року про винесення якої стало відомо господарству 20 квітня 2021 року. Про підставу відводу господарству стало відомо 20 квітня 2021 року після надходження відомостей про відкриття апеляційного провадження за скаргою ФГ "Зернопродукт" на ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2021 року, тому не пізніш двох днів з дати дізнання про відкриття провадження Кропивницьким апеляційним судом на ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2021 року, господарство звертається із цією заявою. Підстава відводу судді Майстера І.П. також на думку заявника полягає у продовженні розгляду ним справи № 387/431/20 не зважаючи на апеляційне провадження за діями судді (відмова у відкритті провадження), що здійснює безпосередній розгляд справи, за результатом якого може мати місце повернення питання про відкриття провадження за позовом ФГ "Зернопродукт" у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги· у цивільній справі № 387/431/20, до суду першої інстанції. Перебіг судового розгляду первісного позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_3 до визначення наведеного питання фактично · відсторонює господарство від захисту прав та інтересів у правовідносинах з учасниками справи, що однозначно вплине на об`єктивне, повне та всебічне з`ясування обставин спірних правовідносин та вказує на можливу пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи. Також суддею Майстер І.П. одночасно розглядаються цивільні справи № 387/603/20 за позовом Фермерського господарства "Волков В.В.", правонаступником якого є Фермерське господарство "Зернопродукт", до ОСОБА_2 про зобов`язання передання документації ФГ "Волков В.В.", № 387/581/20 за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства "Волков В.В.", правонаступником якого є Фермерське господарство "Зернопродукт", про стягнення заборгованості із заробітної плати й ця справа в якій позивач за первісним позовом є ОСОБА_2 , а позивач за зустрічним позовом є ОСОБА_3 , що є засновником Фермерського господарства "Волков В.В.", та спір стосується правовідносин з діяльності · цього господарства під керівництвом ОСОБА_2 у період 2017-2019 років та угоди посвідченої розписками від 06 листопада 2017 року . Ухвалою судді Майстер І.П. від 25 серпня 2020 року у цивільній справі № 387/603/20 відмовлено у відкритті провадження у справі. Мотиви відмови у відкритті провадження були приблизно ті ж самі, що й в ухвалі від 25 січня 2021 року, що перебуває зараз на апеляційному перегляді: нібито наявний спір із корпоративних відносин, який виник у зв`язку із діяльністю колишнього голови ФГ "Волков В.В." - ОСОБА_2 , тому заявлений позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року дана ухвала скасована та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. Підставою для скасування ухвали від· 25 серпня 2020 року у цивільній справі №387/603/20 стала передчасність висновку про підвідомчість даного цивільно-правового спору та не було встановлено усіх необхідних обставин та ознак корпоративного права для такого висновку, зокрема суд не з`ясував чи існують корпоративні права у відповідача ОСОБА_2 , чи він був учасником підприємства або тільки як керівник, без жодних корпоративних прав, що проте не зупинило суддю Майстер І.П. зробити аналогічний висновок повторно у цивільній справі № 387/431/20 без належних та достатніх підстав. 10 лютого 2021 року суддею Майстер І.П. прийнято рішення у цивільній справі № 387/603/20 за позовом Фермерського господарства "Волков В.В.", правонаступником якого є Фермерське господарство "Зернопродукт", до ОСОБА_2 про зобов`язання передання документації ФГ "Волков В.В.", яким відмовлено у задоволенні позову. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суддя Майстер І.П., не зважаючи на те, що позов був поданий з підстав зобов`язання ОСОБА_2 передати документацію ФГ "Волков В.В.", відмовив через те, що позивачем не надано доказів пропажі документів у ФГ "Волков В.В.", причин їх зникнення, а також доказів належного повідомлення щодо вказаних обставин правоохоронних органів у відповідності до вимог п.6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за № 168/704 , тобто взагалі з інших підстав, що не були підставою позовних вимог, що вказує на можливу пряму чи побічну зацікавленість у захисті інтересів безпосередньо ОСОБА_2 на відміну від інших осіб. Також відмова судді Майстер І.П. у відкритті провадження у цивільній справі № 387/431/20 за поданим ФГ "Зернопродукт" позовом у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги, стало винесення ухвали від 30 листопада 2020 року про залишення позовної заяви ФГ "Зернопродукт" без руху, підставою для залишення позову без руху висунуто вимоги, які не є обов`язковими при зверненні до суду . Дані обставини вказують на упереджений підхід судді Майстера І.П. до відкриття провадження у справі за позовом ФГ "Зернопродукт" поданим у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги, адже наявність або відсутність доказів на підтвердження позовних вимог є предметом перевірки, дослідження та оцінювання при вирішенні справи по суті, а не на етапі відкриття провадження. Отже у заявника виникли сумніви в об`єктивності судді Майстер І.П. щодо справедливого судового розгляду правовідносин в яких виступають господарство та ОСОБА_2 .
Сторони в підготовче судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, належним чином. Доказів про наявність поважних причин своєї неявки не надали . Водночас представник позивача за первісними позовними вимогами ОСОБА_1 просив розглядати справу за відсутності позивача та представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву про відвід, підстави заявленого відводу, суд дійшовдо таких висновків.
Суд зазначає, що на даний час в суді фактично здійснює судочинство один суддя, а тому згідно положень ч.5 ст. 40 ЦПК України заява про відвід вирішується суддею, який розглядає справу.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (і) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
У п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 ЄСПЛ зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).
Статтями 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Згідно з ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Обставини, які зазначені у заяві голови ФГ "Зернопродукт" Кравчука О.П. про відвід судді Майстера І.П. є необґрунтованими. Заява не містить вмотивованих обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, а прийняття процесуальних рішень суддею не на користь ОСОБА_3 та ФГ "Волков В.В", а також правонаступника ФГ "Зернопродукт" не може зводитися до упередженості судді навіть з огляду на те, що одне із судових рішень скасовано судом апеляційної інстанції. Суд зазначає, що суддя Майстер І.П. жодних умисних дій щодо сторони та сторін у справі не вчиняв, а тому такі сумніви є необґрунтованими. Винесення судом будь-якого процесуального рішення, яке не задовольняє сторону у справі та у інших справах, не є об`єктивною підставою для відводу судді.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, §46).
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на помилковість аргументу ОСОБА_3 про те, що сумніви щодо упередженості судді є підставою для його виходу з процесу. Так у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти» ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Суд вважає, що поведінка судді Майстера І.П. не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що судді бракує неупередженості під час розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 36-41, 353 ЦПК України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені заяви ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Майстера І.П. у цивільній справі ЄУН № 387/431/20 відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І. П.
