Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 грудня 2019 року
у справі № 344/10971/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо визначення розміру аліментів на утримання дитини
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Заочним рішенням міського суду позов ОСОБА_2 задоволено.
Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, заочне рішення міського суду залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 зазначив, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, неправильно застосував положення ст.ст. 182, 184 СК України щодо обставин, які враховуються при визначені розміру аліментів на утримання дитини, зокрема не звернув увагу на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження необхідності сплати на утримання дитини аліментів у розмірі 8 500,00 грн, не з`ясував прав і обов`язків сторін, не встановив розмір середньомісячних витрат на дитину, її потреби, з огляду на, що ухвалив рішення суду про їх стягнення у розмірі, що у сім разів перевищує прожитковий мінімум для дітей відповідного віку та у шість разів перевищує розмір мінімальну заробітну плату.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Ч. 1 , 2 ст. 155 СК України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно із ст.ст. 180, 191 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Ч. 2 ст. 182 СК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом першої інстанції, встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов`язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.
Висновки: будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.
Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом першої інстанції).
Ключові слова: матеріальна допомога на утримання дитини, аліменти на утримання малолітньої дитини, тверда грошова валюта
