Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 січня 2020 року
у справі № 391/586/16-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо недоведеності наявності у діях особи суб'єктивної сторони контрабанди та зберігання психотропних речовин
Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 1 ст. 309 КК України, та виправдано у зв`язку з відсутністю в її діяннях складу кримінальних правопорушень.
Справа неодноразово розглядалась судами. За результатами нового апеляційного розгляду, апеляційним судом вирок суду суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: прокурор вказує на допущені судом апеляційної інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону внаслідок безпідставного визнання доказів недопустимими з огляду на положення ст. 290 КПК України.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:
- вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;
- кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
- в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
Положеннями ст. 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У цьому кримінальному провадженні, мотивуючи свої висновки, суд першої інстанції у вироку, зокрема, зазначив, що в телефонних розмовах, які відбулися між ОСОБА_1 та іншими особами, вона не озвучувала назви заборонених речовин, вимовити їх була неспроможна та будь-яких натяків на те, що вона знала про вміст у препаратах для схуднення психотропної речовини - сибутраміну, обіг якого на території України обмежено, зазначені розмови не містять.
Посилання сторони обвинувачення на те, що ОСОБА_1 має медичну освіту та була лікарем, а тому була поінформована про наявність заборонених речовин в отриманих препаратах для схуднення, суд обґрунтовано відкинув як такі, що не підтверджені жодними доказами і мають характер припущення, оскільки інструкції до вказаних препаратів не містять вказівок на вміст у них заборонених в обігу речовин, на що слушно посилалася сторона захисту.
Також судом було констатовано відсутність доказів замовлення пігулок для схуднення з Казахстану саме ОСОБА_1, оскільки її двоюрідний брат, який надіслав пігулки, з цього приводу під час досудового слідства не допитувався і під час розгляду справи в суді питання про його допит перед судом не порушувалося.
Крім того, речові докази - пігулки для схуднення були надані для огляду в судовому засіданні без відповідного опечатування та конвертів експертної служби, в які вони були поміщені після проведення експертиз, більша їх частина порівняно з кількістю, зазначеною в обвинувальному акті, була відсутня та мала інший колір, ніж зазначено у висновках експертів, через що суд визнав дані речові докази недопустимими.
Висновки: при ухвалені виправдувального вироку стосовно ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що належних та допустимих доказів наявності в її діях суб`єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 1 ст. 309 КК України, стороною обвинувачення надано не було і в судовому засіданні не здобуто, оскільки досліджені судом докази свідчать лише про факти отримання ОСОБА_1 та виявлення у неї пігулок для схуднення, однак, жодних доказів на користь того, що ОСОБА_1 була обізнана про вміст у цих пігулках обмеженої в обігу речовини і діяла з прямим умислом на їх незаконне переміщення через митний кордон України (контрабанду) та зберігання, кримінальне провадження не містить.
Ключові слова: злочини у сфері обігу психотропних речовин, принцип забезпечення доведеності вини, спрямованість умислу винного, оцінка доказів судом
