Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 лютого 2020 року
у справі № 640/1007/19
Адміністративна юрисдикція
Щодо тривалого неприйняття передбаченого законом рішення за наслідками проведеної перевірки декларації
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції в якому просила визнати протиправним та скасувати п.п. 1 та 5 рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, суддею.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що спірні пункти рішення відповідача є протиправними, оскільки перевірка поданої позивачем декларації, недостовірні висновки якої стали підставою для прийняття відповідного рішення (спірних п.п. 1 та 5), проведена відповідачем з порушенням вимог антикорупційного законодавства, принципів рівності та гарантування прав і законних інтересів суб`єктів декларування, об`єктивності, неупередженості та безсторонності, отже такі пункти рішення підлягають скасуванню.
Рішенням окружного адміністративного суду у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Мотивація касаційної скарги: Національне агентство з питань запобігання корупції вказує, що посилання суду апеляційної інстанції стосовно порушення Національним агентством вимог п. 14 розділу ІІІ Порядку щодо строків проведення перевірки декларації позивача за 2015 рік є безпідставними, оскільки Національним агентством вимоги Закону та Порядку, на які посилається позивач, порушені не були.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до п. 2 розділу III Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування початком здійснення повної перевірки декларації є день, наступний за днем прийняття рішення про проведення перевірки.
При цьому, п. 14 цього розділу передбачено, що Повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів.
Відтак, повна перевірка декларацій повинна тривати не більше, ніж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки, а у виняткових випадках - не більше 90 днів.
Системний аналіз п. 6 розділу III Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування дає підстави для висновку, що повна перевірка декларацій розпочинається рішенням про її проведення і закінчується рішенням про результати перевірки. Будь-яких підстав для винесення рішення про результати повної перевірки декларацій поза межами визначеного Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування строку законодавством не передбачено.
Висновки: тривале неприйняття передбаченого законом рішення за наслідками проведеної перевірки ставить суб`єктів декларування у стан правової невизначеності, чим порушує принцип верховенства права, закріплений у ст. 8 Конституції України.
Ключові слова: розумні строки, декларування, забезпечення прав суб’єктів декларування
