Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 лютого 2020 року
у справі № 591/5935/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- скасувати рішення міської ради «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1»;
- зобов'язати міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії затвердити проект землеустрою земельної ділянки та передати її у власність ОСОБА_1.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач, маючи право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва та підготувавши необхідну земельну документацію, звернувся до міської ради із заявою про погодження проекту землевідведення та передачі у власність вільної земельної ділянки.
Однак міська рада всупереч постанові суду прийняла оскаржуване рішення «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1» без зазначення підстав його прийняття.
Суд першої інстанції рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги задовольнив.
Мотивація касаційної скарги: міська рада вказує, що між міською радою та ОСОБА_1 виник приватний спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин.
Правова позиція Верховного Суду: у ст. 12 ЗК України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів, до яких, зокрема, належать: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Отже, органи місцевого самоврядування у вказаних правових відносинах є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції.
Відповідний висновок міститься у Рішенні Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 143 Конституції України, п.п. «а», «б», «в», «г» ст. 12 ЗК України, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), у якому визначено, що вирішення земельних спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень щодо оскаржень його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів.
Висновки: цей спір не пов`язаний з вирішенням питання приватноправового характеру, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень (органу місцевого самоврядування), який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції шляхом розгляду питання щодо передачі земельної ділянки у власність.
Ключові слова: адміністративна юрисдикція, адміністративне судочинство, цивільна юрисдикція, цивільне судочинство, суб’єкт владних повноважень, владні управлінські функції, ОМС
