Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 липня 2026 року
у справі № 300/6474/21
Адміністративна юрисдикція
Щодо неправомірності відмови у проведенні інвентаризації земель з мотивів відсутності або неповноти технічної документації стосовно відповідної земельної ділянки
Фабула справи: Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (далі - Прикарпатська ДСДС), звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - ГУ Держгеокадастр), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Кабінет Міністрів України, Національна академія аграрних наук України (далі - треті особи; КМУ, НААНУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Івано-Франківська міська рада (далі - третя особа, Івано-Франківська міськрада), в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ відповідача про відмову у проведенні державної інвентаризації земель.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний наказ прийнятий відповідачем з порушенням чинного законодавства, оскільки підстава відмови у надані дозволу на проведення інвентаризації земель, зазначена в обґрунтуванні до наказу, не передбачена Законом України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» (тут і далі - Закон № 858-IV; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядком проведення інвентаризації земель, затвердженим постановою КМУ від 05 червня 2019 року № 476 (тут і далі - Порядок № 476; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Окружний адміністративний суд рішенням позов задовольнив.
Справа переглядалась судами неодноразово.
За наслідками повторного розгляду апеляційний адміністративний суд постановою рішення окружного адміністративного суду залишив без змін.
Мотивація касаційної скарги: Івано-Франківська міськрада вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли неправильних висновків про те, що Прикарпатська ДСДС є правонаступником Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук, а тому цей суб`єкт не є користувачем земельної ділянки, щодо якої подано заяву про проведення інвентаризації, та, відповідно, звернувся з позовом у цій справі без наявності правових підстав, зокрема, без підтвердження необхідності судового захисту його порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Правова позиція Верховного Суду: інвентаризація земель є правовим інструментом реалізації повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування, які зобов'язані діяти виключно на підставі та в межах закону, і спрямована на забезпечення належного обліку та управління земельними ресурсами державної та комунальної власності. Її проведення зумовлене необхідністю формування земельних ділянок як об`єктів цивільних прав шляхом встановлення їх меж, площі, правового статусу та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, а також виявлення невикористовуваних, нераціонально використовуваних або неправильно віднесених земель. Метою інвентаризації є також упорядкування структури земельного фонду, забезпечення достовірності кадастрових даних, здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, а у випадку масивів земель сільськогосподарського призначення - формування та актуалізація відомостей про земельні ділянки, у тому числі невитребувані, нерозподілені та такі, що не внесені до кадастру, для подальшого прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
Згідно з частиною третьою статті 35 Закону № 858-IV порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 476, який визначає вимоги щодо проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель (далі - технічна документація).
За змістом пункту 2 Порядку № 476, інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Пунктом 3 Порядку № 476 передбачено, що державна інвентаризація земель проводиться шляхом формування земельних ділянок незалежно від форми власності, визначення їх угідь та у разі потреби віднесення таких земельних ділянок до певних категорій для інформаційного наповнення Державного земельного кадастру.
Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку № 476 підставою для проведення інвентаризації земель є рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками технічної документації, судові рішення.
Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є: для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою; в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої розташований масив.
Замовниками технічної документації можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Відповідно до пункту 26 Порядку № 476 за результатом проведення інвентаризації земель виконавцями розробляється технічна документація відповідно до статті 57 Закону № 858-IV.
Згідно з частиною першою статті 21 Закону України № 3613-VI від 7 липня 2011 року «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон № 3613-VI) відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель.
Таким чином, технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок - це сукупність технічних завдань, пояснювальних записок, текстових та графічних матеріалів, погоджених та затверджених в установленому законом порядку, на підставі яких органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування реалізують власну компетенцію, приймаючи рішення про віднесення земель до відповідної категорії у разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 8 Порядку № 476 проведення державної інвентаризації земель забезпечує Держгеокадастр або його територіальний орган шляхом прийняття наказу про проведення державної інвентаризації земель.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що наказ ГУ Держгеокадастру «Про відмову у проведенні інвентаризації державних земель», з підстав, зазначених у додатку до наказу, є протиправним та таким, що має бути скасованим.
Висновки: інвентаризація земель є формою реалізації публічних повноважень у сфері землеустрою, яка здійснюється на підставі рішень уповноважених органів та спрямована на формування та актуалізацію відомостей Державного земельного кадастру шляхом встановлення меж, площі, правового статусу земель і їх подальшого належного обліку. При цьому Порядок № 476 не ставить проведення інвентаризації у залежність від повноти чи наявності попередньої технічної інформації про конкретну земельну ділянку, а навпаки передбачає, що саме за результатами інвентаризації формуються необхідні відомості та розробляється технічна документація із землеустрою, яка є інструментом фіксації вже встановлених під час інвентаризації характеристик земель. Відсутність або недостатність вихідних технічних даних щодо земельної ділянки не може розглядатися як правова перешкода для проведення інвентаризації, оскільки її метою є якраз виявлення, уточнення та формування таких даних, а також забезпечення їх внесення до Державного земельного кадастру. Таким чином, інвентаризація має самостійний характер як процедура первинного встановлення та впорядкування відомостей про земельні ділянки, у зв`язку з чим відмова у її проведенні з мотивів відсутності або неповноти технічної документації щодо відповідної земельної ділянки не відповідає її правовій природі та меті.
Ключові слова: порядок формування земельних ділянок, облік земель, захист земельних прав
