Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 травня 2020 року
у справі № 826/7059/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо права замовника визначати технологію виробництва продукції, яка є предметом закупівлі
Фабула справи: ТОВ "Перший трубний завод" звернулося з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - Антимонопольний комітет), за участі третьої особи - Комунального підприємства міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (далі - КП ВМР "ВМТЕ"), у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення у сфері публічних закупівель;
- зобов`язати Постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення у сфері публічних закупівель повторно розглянути скаргу позивача в електронній системі публічних закупівель.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Законом України «Про публічні закупівлі» замовнику надано право встановити визначені в абз. 3 ч. 2 ст. 22 Закону технічні характеристики продукції, але не надано право визначати технологію виробництва продукції.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ "Перший трубний завод" вказує, що судами помилково застосовано положення Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII) в частині визначення дискримінаційних умов.
Правова позиція Верховного Суду: у розумінні ч. 3 ст. 8 Закону № 922-VIII Антимонопольний комітет України є органом оскарження, який, з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону № 922-VIII замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
П. 3 ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити:
- детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики;
- вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники;
- посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.
Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
На підставі ч. 4 ст. 22 Закону № 922-VIII тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
З аналізу норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та, зокрема, зі змісту положень ст. 22 № 922-VIII можна дійти висновку, що цей Закон обмежує умови щодо визначення у тендерній документації конкретної торговельної марки, фірми, патенту, конструкції або типу предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, проте не забороняє визначати в технічній специфікації тендерної документації технології (способу) виготовлення предмета закупівлі.
Висновки: замовник має право вибору технології виготовлення продукції, яка є предметом закупівлі, та не обмежений у можливості встановлювати вимоги, які спрямовані на забезпечення задоволення його потреб у продукції з відповідними технічними характеристиками. Відповідність продукції позивача вимогам певних стандартів, які вказані у технічній документації, не забороняє замовнику у такій документації встановлювати інші вимоги щодо предмета закупівлі, які відповідатимуть його потребам.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11 лютого 2020 року в справі №826/1459/17, від 17 березня 2020 року №826/5632/18.
Ключові слова: обсяг вимог до тендерної документації, оскарження результатів публічних закупівель, способи обмеження конкуренції, дискримінація учасників публічних закупівель
