Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 травня 2020 року
у справі № 816/840/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів про оскарження дій та рішень, ухвалених з процесуальних засад діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції
Фабула справи: Приватне підприємство «Будгарант-7» (далі - ПП «Будгарант-7») звернулося з позовом до обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення АМК) про скасування вимоги.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що вимога про надання інформації є безпідставною, оскільки в ній відсутні посилання на обставини, з якими чинне законодавство пов`язує можливість її надсилання, зокрема відкриття справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції або інформація про проведення перевірки із зазначенням реквізитів розпорядчого акту. Водночас запитувана відповідачем інформація має конфіденційний характер про господарську діяльність товариства, що також зачіпає права та законні інтереси контрагентів товариства.
Постановою окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Апеляційний адміністративний суд постанову окружного адміністративного суду скасував і прийняв нове рішення, яким адміністративний позов задовольнив.
Мотивація касаційної скарги: відділення АМК зазначає, що в спірних правовідносинах підставою для направлення оскаржуваної вимоги було здійснення територіальним відділенням АМК України повноважень з контролю за дотримання конкурентного законодавства на ринку закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошті з метою виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Оскільки мета вимоги та зміст інформації, що запитувався, повністю відповідав завданням АМК України у сфері державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель, суд апеляційної інстанції, на думку відповідача, дійшов безпідставних висновків про незаконність оскаржуваної вимоги.
Правова позиція Верховного Суду: предметом спору у цій справі є оскарження рішення територіального відділення АМК, пов`язаного з розглядом справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (далі - Закон № 3659-XII) основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
За приписами ст. 22 Закону № 3659-XII розпорядження, рішення та вимоги органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимоги уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимог уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
За змістом ч. 2 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення АМК, адміністративної колегії АМК та державного уповноваженого АМК оскаржуються до Господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, у тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень АМК, а також справи за заявами органів АМК з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Висновки: дії та рішення, ухвалені з процесуальних засад діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції не можуть бути предметом судового розгляду за правилами КАС України. Такий спір підсудний судам господарської юрисдикції.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2020 року в справі №816/942/17.
Ключові слова: адміністративне судочинство, господарське судочинство, оскарження вимоги про надання інформації
