Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 серпня 2020 року
у справі № 340/1999/19
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спору стосовно оскарження рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність громадянам
Аналогічна правова позиція висловлена
Великою Палатою Верховного Суду в постановах
від 30.05.2018 у справі № 826/5737/16
від 28.11.2018 у справі № 463/1865/17
від 15.05.2019 у справі № 729/608/17
від 15.05.2019 у справі № 352/1414/15-ц
від 12.06.2019 у справі № 749/942/18
від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17
Фабула справи: Селянське (фермерське) господарство «Миряна Леоніда Петровича» (далі - СФГ «Миряна Леоніда Петровича») звернулося до суду з позовом до міської ради , в якому просило визнати протиправними і скасувати: п.п. 1.1., 1.12, 1.13, 1.14, 1.15, 1.16, 1.17, 1.18, 1.19, 1.20, 1.21, 1.22, 1.23, 1.24, 1.25, 1.26, 1.27, 1.28, 1.29, 1.30, 1.31, 1.32 Рішення міської ради №1687 від 25.07.2019 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність громадянам міської ради»; рішення міської ради №1690 від 25.07.2019 «Про надання гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства»; визнати протиправними дії міської ради пов`язані із внесенням до реєстру прав власності на нерухоме майно заборон на вчинення реєстраційних дій відносно реєстрації прав на земельну ділянку; зобов`язати Маловисківську міську раду утриматись в подальшому від дій, які позбавляють позивача можливості внести до державного реєстру прав власності на нерухоме майно відомостей про зареєстроване право на земельну ділянку.
Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України у зв`язку з тим, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Позивачу роз`яснено, що спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Мотивація касаційної скарги: СФГ «Миряна Леоніда Петровича» стверджує, що спір пов`язаний із захистомйого прав у сфері публічно-правових відносин, а тому має розглядатися за правилами адмінсудочинства.
Правова позиція Верховного Суду: визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на розгляд до адміністративного суду спір, який виник між конкретними суб`єктами відносно їх прав та обов`язків в конкретних публічно-правових відносинах, в яких один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших суб`єктів.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування встановлений ст.ст. 118, 122 ЗК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Положеннями ч. 7 цієї статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Висновки: рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.
Якщо ж особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
Ключові слова: поділ земельної ділянки, право постійного користування
