Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 вересня 2020 року
у справі № 27/193
Господарська юрисдикція
Щодо підстави для звернення до суду з позовом про визнання права власності
Фабула справи: у зв`язку із втратою документів, пов`язаних з будівництвом житлового будинку, та невизнанням, на думку позивача, права власності відповідачем на машино-місця, ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів» звернувся до ТОВ з іноземними інвестиціями «Київ анімейшн» про визнання за ним права власності на машино-місця в автопаркінгу у кількості 132 одиниць.
Рішенням господарського суду задоволено позов в частині визнання за ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів» права власності на машино-місце в автопаркінгу.
Постановою апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення господарського суду скасовано; прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання за ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів» права власності на машино-місце в автопаркінгу.
Мотивація касаційної скарги: підставами касаційного оскарження АТ «Альфа-банк» зазначило п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Зокрема, на думку скаржника, оскаржувана постанова протирічить висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 916/4433/14, стосовно підстав набуття права власності; а також висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, щодо неможливості ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
Правова позиція Верховного Суду: ст. 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це правооспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Висновки: згідно з положеннями ст. 392 ЦК України підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути таке право за рішенням суду.
Тобто, позивач повинен довести суду наявність у нього права власності на спірне майно, а також оспорюваність чи невизнання цього права іншою особою у разі заявлення позову саме з такої підстави.
Ключові слова: інвестування у будівництво житлового будинку, фінансування будівництва об`єкту, фінансування інвестором у формі капітальних вкладень
