Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 травня 2023 року
у справі № 904/7222/21
Господарська юрисдикція
Щодо моменту переходу права власності на рухоме майно (транспортний засіб)
Аналогічна правова позиція висловлена
Великою Палатою Верховного Суду в постанові
від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "СП "Колор Ленд" звернулося до господарського суду з первісним позовом до ТОВ "Взаємодія Гарант", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фермерське господарство "Пінк Агро", ТОВ "Полетехніка", в якому просило: витребувати у ТОВ "Взаємодія Гарант" в натурі телескопічний навантажувач на користь ТОВ "СП "Колор Ленд"; визнати право власності на телескопічний навантажувач за позивачем.
Ухвалою місцевого господарського суду прийнято до розгляду зустрічний позов ТОВ "Взаємодія Гарант" до ФГ "Пінк Агро" та ТОВ "СП "Колор Ленд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів за зустрічним позовом - ТОВ "Полетехніка", про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ФГ "Пінк Агро" та ТОВ "СП "Колор Ленд", із застосуванням наслідків недійсності договору, передбачених статтею 216 ЦК України, у тому числі і щодо договору про переведення боргу, укладеного між ФГ "Пінк Агро", ТОВ "СП "Колор Ленд" та ТОВ "Полетехніка" із застосуванням наслідків реституції.
Рішенням господарського суду у задоволенні первісного позову відмовлено; в задоволенні зустрічного позову також відмовлено.
Апеляційний господарський суд, переглянувши рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні первісного позову, постановою рішення господарського суду залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 334 ЦК України). На відміну від нерухомого майна, ЦК України не передбачено переходу права власності на рухоме майно за наслідком державної реєстрації переходу права на підставі правочину, навіть якщо реєстрація рухомого майна є обов'язковою виходячи з нормативного регулювання (частина 4 статті 334 ЦК України).
Відповідно до положень статті 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Отже, правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі загальних положень ЦК України про перехід права власності за договором, спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України "Про дорожній рух" та прийнятих на його виконання нормативних актів відповідних органів, що регламентують порядок державної реєстрації окремих видів транспортних засобів.
Зокрема, на виконання наведених положень статті 34 Закону України "Про дорожній рух" Кабінетом Міністрів України затверджено, зокрема, Порядок № 8, який визначає процедуру відомчої реєстрації (далі - реєстрація) та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 8 юридичні і фізичні особи, інші особи, які є власниками технологічних транспортних засобів чи використовують їх на законних підставах, або уповноважені ними особи (власники) зобов`язані зареєструвати зазначені транспортні засоби протягом 10 днів після придбання або виникнення інших законних прав на їх використання, у тому числі у разі тимчасового ввезення на територію України. У такий же строк власники зобов`язані перереєструвати технологічні транспортні засоби у разі настання обставин, у зв`язку з якими виникла потреба у внесенні змін у реєстраційні документи. Технологічний транспортний засіб, що належить юридичній особі, реєструється за місцем реєстрації органу управління юридичної особи. Допускається реєстрація технологічного транспорту за місцем його експлуатації, у тому числі того, що перебуває у постійному користуванні або оренді юридичної чи фізичної особи (пункт 7 Порядку № 8). Експлуатація незареєстрованих технологічних транспортних засобів забороняється (пункт 8 Порядку № 8).
Право володіння, користування і розпорядження технологічним транспортним засобом, вузлами і агрегатами, які мають ідентифікаційні номери, може бути підтверджено будь-якими з наведених документів: договором купівлі-продажу, міни, дарування, лізингу, позички, застави, біржовою угодою, договором про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності; документами, що підтверджують реалізацію технологічного транспортного засобу на аукціоні; договором оренди майна із зазначенням у ньому домовленості між сторонами щодо реєстрації технологічного транспортного засобу за орендарем та доручення на право керування і використання цього транспортного засобу; митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронною митною декларацією (на технологічний транспортний засіб, реалізований на митній території України одним суб`єктом господарювання іншому суб`єкту господарювання; митна декларація для взяття на облік не надається); рішенням уповноваженого органу про відчуження технологічного транспортного засобу; виконавчим написом нотаріуса про витребування від боржника майна; рішенням суду про визначення права власності на технологічний транспортний засіб; договором про спільне володіння, користування у разі отримання технологічних транспортних засобів кількома громадянами в рахунок майнових паїв у зв`язку з виходом або виключенням їх із кооперативу, рішенням органу управління господарського товариства, засвідченим в установленому порядку, про повернення засновникові (учасникові) товариства у зв`язку з його виходом або виключенням з товариства технологічного транспортного засобу, переданого ним у власність або для користування; іншими документами, що встановлюють право власності або користування технологічним транспортним засобом.
Відповідальність за достовірність поданих на реєстрацію документів або їх копій несе власник технологічного транспортного засобу згідно із законодавством.
ВИСНОВКИ: як положеннями частини 1 статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Порушення приписів про державну реєстрацію великотоннажного та технологічного транспортного засобу має наслідком заборону його експлуатації (користування рухомим майном). Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оформлення прав на транспортний засіб, підстави набуття права власності, правовий режим транспортних засобів, правовий режим рухомого майна
