Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 червня 2024 року
у справі № 909/142/23
Господарська юрисдикція
Щодо відсутності підстав для визнання права власності на квартиру в житловому будинку, який будувався за внески членів кооперативу
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Аквамарин" (далі також ОК "Аквамарин"), ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора Управління "Центр надання адміністративних послуг" міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру; присудження Обслуговуючому кооперативу "Аквамарин" суму сплачених ОСОБА_1 пайових внесків у розмірі 54 235,44 грн закріпленої за ОСОБА_1 на паї квартири; визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру.
Господарський суд рішенням у задоволенні позову відмовив.
Апеляційний господарський суд постановою рішення господарського суду залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 392 ЦК власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Правилами статті 392 ЦК позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Отже, стаття 392 ЦК не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Враховуючи, що згідно з приписами статті 328 ЦК, набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК.
Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження у судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна. Відтак, до предмету доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно.
Відповідно до статті 19-1 Закону України "Про кооперацію", член кооперативу стає власником квартири у разі викупу цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
ВИСНОВКИ: визначене позивачкою право не підлягає захисту в порядку, встановленому статтею 392 ЦК, оскільки остання, вступивши до кооперативної організації, отримала лише право на набуття права власності у разі сплати пайових внесків у встановленому статутом порядку, а не саме право власності на нерухоме майно.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист права власності, підстави визнання права власності, спори за участю кооперативів
