Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 жовтня 2020 року
у справі № 2-24/494-2009[1]
Господарська юрисдикція
Щодо юрисдикції справ за поданням державного або приватного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами
Фабула справи: приватний виконавець звернувся з поданням до господарського суду у межах справи за позовом ТОВ «Рехау» до ФОП Кофтєлєва Тимофія Анатолійовича, особа, права якої обтяжуються - ОСОБА_1, про стягнення 84 195,47 грн, у якому просив визнати житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, які зареєстровано на праві приватної власності за ОСОБА_1, спільною сумісною власністю подружжя; визначити 1/2 частку в праві власності на житловий будинок та 1/2 частку в праві власності на земельну ділянку, за Кофтєлєвим Т. А., на які можливо звернути стягнення.
Ухвалою господарського суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, подання приватного виконавця задоволено частково. Закрито провадження в частині вимог про визнання житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя. Визначено 1/2 частку в праві власності на житловий будинок та 1/2 частку в праві власності на земельну ділянку за Кофтєлєвим Тимофієм Анатолійовичем.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про підвідомчість господарському суду подання приватного виконавця є помилковими.
Правова позиція Верховного Суду: питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (ст. 335 ГПК України).
Відповідно до ст. 338 ГПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Згідно із ч. 6 ст. 48 Закону «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Висновки: в разі звернення державного або приватного виконавця з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таке подання розглядає суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення, за правилами господарського судочинства.
Водночас Велика Палата Верховного Суду погоджується з тим, що провадження в частині вимог приватного виконавця стосовно визнання майна спільною сумісною власністю подружжя підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір щодо правового режиму майна подружжя не підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Ключові слова: цивільна юрисдикція, цивільне судочинство, процедура звернення стягнення на об'єкти нерухомості, особливості спрощеного позовного провадження
