Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 вересня 2020 року
у справі № 925/756/19
Господарська юрисдикція
Щодо застосування загальної позовної давності у разі тривалого невиконання обов`язку щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту
Фабула справи: заступник прокурора звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі виконавчого комітету міської ради (далі - Виконком) до ТОВ «Компанія «Метал інвест» про визнання укладеним договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту в редакції, викладеній у позовній заяві, та про стягнення з останнього на користь Виконкому 7 163 196 грн пайового внеску на розвиток інфраструктури. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на порушення вимог ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не забезпечив пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси шляхом укладення відповідного договору та не підписав надісланий йому примірник договору.
Господарський суд ухвалив рішення у цій справі, залишене без змін постановою апеляційного господарського суду, про відмову в задоволенні позову.
Мотивація касаційної скарги: аргументом прокурора у касаційній скарзі є посилання на триваючість правопорушення відповідачем, що полягає у неукладенні договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Правова позиція Верховного Суду: строк, у межах якого пред`являється позов як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу), ЦК України визначено як позовна давність (ст. 256 цього Кодексу).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), перебіг якої відповідно до ч. 1 ст. 261 цього ж Кодексу починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, перебіг позовної давності обчислюється з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Висновки: тривале невиконання відповідачем обов`язку щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати пайового внеску не може бути підставою для незастосування визначеної у ст. 257 ЦК України загальної позовної давності до таких правовідносин.
Ключові слова: обмеження забудови земельної ділянки, укладення договору пайової участі, акт готовності об`єкта до експлуатації, готовність до експлуатації закінченого будівництвом об`єкта
