Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 жовтня 2020 року
у справі № 676/2489/19
Цивільна юрисдикція
Щодо незаконного звільнення торгового агента за відсутність на робочому місці (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України)
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Світ інструменту Україна» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд встановив, що наказом ТОВ «Світ інструменту Україна» ОСОБА_1 прийнято на посаду агента торговельного відділу регіональних продажів. Відповідно до трудового договору місце роботи позивача не прив'язане до офісу роботодавця, має роз'їзний характер і не виключає відряджень в межах України та поза її межами. Згідно з наказом відповідача ОСОБА_1 звільнено з роботи за прогул без поважних причин.
Рішенням суду першої інстанції, з урахуванням додаткового рішення, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції та додаткове рішення цього ж суду скасовано, позов задоволено частково: поновлено ОСОБА_1 на посаді агента торговельного відділу регіональних продажів у ТОВ «Світ інструменту Україна»; стягнено з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та заробітну плату за відпрацьовані робочі дні.
Постановою Верховного Суду постанову апеляційного суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суд має з’ясувати поважність причин такої відсутності.
Згідно із статтею 4 Конвенції Міжнародної Організації Праці від 22 червня 1982 року 1982 року № 158, трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов’язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби. За змістом статті 4 цієї Конвенції тягар доведення законності підстави для звільнення лежить на роботодавцеві.
У зв’язку з цим звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням встановленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
ВИСНОВКИ: вирішуючи спір, апеляційний суд повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, встановивши, що посадовою інструкцією торгового агента не передбачено обов’язку перебувати на визначеному роботодавцем робочому місці, оскільки характер його роботи, відповідні критерії її оцінки та завдання полягали саме у реалізації збутової політики ТОВ «Світ інструменту Україна», тобто відвідування потенційних покупців на ввіреній йому для виконання службових обов’язків території міста та пошуку нових клієнтів, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: трудові спори, справи про поновлення на роботі, підстави припинення трудового договору, обов'язок доведення вчинення дисциплінарного проступку, підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, правові наслідки відсутності працівника на робочому місці
