Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 листопада 2020 року
у справі № 757/52096/18-ц[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо підстав виникнення обов'язку повнолітніх дочки, сина по утриманню своїх батьків
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові
від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18-ц
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що йому 87 років, він є одиноким та отримує пенсію за віком у розмірі 2 393,07 грн, розмір якої не забезпечує необхідного мінімуму для проживання, враховуючи витрати на оплату комунальних послуг, ліків та продуктів харчування, а ОСОБА_2, який є його сином та проживає у Франції, є визначним композитором та має високий рівень доходу, має можливість надавати йому матеріальну допомогу, однак такої допомоги не надає.
Суд першої інстанції позов ОСОБА_1 задовольнив, обґрунтовуючи рішення тим, що розмір пенсії позивача не забезпечує його потреб на харчування і лікування, тому позивач має необхідність у матеріальній допомозі, яку ОСОБА_2 не надає, хоча є працездатним, офіційно працевлаштований і має можливість сплачувати аліменти на утримання батька.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що він потребує матеріальної допомоги. При цьому сам факт непрацездатності ОСОБА_1 не зумовлює виникнення у відповідача обов’язку надання йому утримання, оскільки стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню допомогу.
КЦС ВС скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини першої статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба у матеріальній допомозі.
Положеннями статті 205 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (стаття 202 СК України), не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них (стаття 204 СК України).
ВИСНОВКИ: обов'язок повнолітніх дочки, сина по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов`язок повнолітніх дочки, сина не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: сімейні спори, підстави стягнення аліментів, обов'язок утримувати батьків, аліментні зобов'язання
