Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 січня 2021 року
у справі № 824/178/19
Цивільна юрисдикція
Щодо узгодження визнання та виконання рішення надзвичайного арбітра з публічним порядком України
Фабула справи: Державна корпорація розвитку «ВЕБ.РФ» (далі - ВЕБ.РФ), в інтересах якої діє адвокат, звернулась до апеляційного суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Заява ВЕБ.РФ обґрунтована тим, рішенням Надзвичайного арбітра Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольм (м. Стокгольм, Швеція) зобов`язано державу Україна, в особі головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, зупинити примусову реалізацію акцій ПАТ «Промінвестбанк», які зареєстровані на ім`я ВЕБ.РФ, у тому числі з метою стягнення боргу РФ за будь-яким арбітражним чи судовим рішенням, та не вчиняти будь-які еквівалентні дії щодо акцій ПАТ «Промінвестбанк» до вирішення Складом арбітражу в остаточному арбітражному рішенні питання щодо того, чи порушує зазначена реалізація норми міжнародного права. Стягнуто з держави Україна на користь ВЕБ.РФ збір за подання заяви - 4 000 євро; гонорар Надзвичайного арбітра - 16 000 євро та обґрунтовані витрати заявника на юридичні послуги у зв`язку з цією заявою, що підлягають оцінці, якщо не будуть погоджені. Проте боржником зазначене рішення в добровільному порядку не виконано.
Ухвалою апеляційного суду у задоволенні заяви ВЕБ.РФ про визнання і надання дозволу на виконання рішення Надзвичайного арбітра Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма за заявою ВЕБ.РФ до держави України, в особі Міністерства юстиції України, про вжиття забезпечувальних заходів відмовлено.
Мотивація апеляційної скарги: ВЕБ.РФ вказує на помилковість висновку апеляційного суду про те, що рішення Надзвичайного арбітра ставить під загрозу забезпечення принципу верховенства права та правової визначеності, перешкоджаючи державі у виконанні іншого арбітражного рішення, оскільки такий висновок суперечить тексту рішення Надзвичайного арбітра, відповідно до якого державу Україна зобов'язана зупинити примусову реалізацію акцій ПАТ «Промінвестбанк», які зареєстровані на ім`я ВЕБ.РФ, а не зупинити виконавчі дії у виконавчому провадженні. Вважає, що рішення Надзвичайного арбітра про заборону примусової реалізації акцій ПАТ «Промінвестбанк» має тимчасовий характер та не перешкоджає виконанню рішення Арбітражного суду в іншій справі в силу того, що дане рішення може бути виконане за рахунок іншого майна РФ.
Правова позиція Верховного Суду: у постанові Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 796/3/2018 вказано, що під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Міжнародний публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов'язок держави з дотримання своїх зобов'язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи: у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, не порушення територіальної цілісності тощо.
Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний і державний порядок.
У постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року в справі № 761/46285/16 вказано, що об'єктом застереження про публічний порядок є міжнародні приватноправові відносини, а предметом - незастосування іноземного права, яке обране для регулювання цивільно-правових відносин з іноземним елементом, якщо його застосування порушує публічний порядок держави. У цьому разі застереження про публічний порядок врегульовує самостійну сферу суспільних відносин, яка не залежить від сфери міждержавних відносин.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства в Україні віднесено обов'язковість судового рішення.
Судове рішення, як найвищий акт правосуддя, повинно бути виконуваним, оскільки виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на справедливий суд, передбаченого, у тому числі і, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Висновки: посилання на порушення публічного порядку може мати місце тільки у випадках, коли виконання іноземного арбітражного рішення є несумісним з основами правопорядку держави.
У цій справі, встановивши, що задоволення поданої іноземним інвестором заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення Надзвичайного арбітра фактично призведе до зупинення виконання рішення іноземного арбітражного суду в іншій справі, дозвіл на виконання якого надано ухвалою суду, яка набрала законної сили, дійшов обґрунтованого висновку про те, що визнання та виконання рішення Надзвичайного арбітра суперечить публічному порядку України.
Ключові слова: порядок виконання іноземних арбітражних рішень, захист іноземних інвестицій, правова природа публічного порядку
