Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 квітня 2021 року
у справі № 824/210/20
Цивільна юрисдикція
Щодо відмови в задоволенні заяви про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу з підстави відступлення права вимоги
ФАБУЛА СПРАВИ
Компанія «Банніон Лімітед» (Bannion Limited) звернулася до апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від в арбітражній справі за позовом Компанії «Банніон Лімітед» (Bannion Limited) до ПАТ «Будгідравліка» про стягнення заборгованості, а також відшкодування витрат з оплати арбітражного збору.
Ухвалою апеляційного суду заяву Компанії «Банніон Лімітед» (Bannion Limited) про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України задоволено частково.
ОЦІНКА СУДУ
У статті 478 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.
ВИСНОВКИ: відступлення права вимоги не є обставиною, яка може бути підставою для відмови в задоволенні заяви про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, а під час розгляду такої заяви питання щодо фактичного виконання не вирішуються.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: виконання іноземних арбітражних рішень, арбітражне судочинство, уступка права вимоги
