Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 квітня 2020 року
у справі № 727/6578/17
Кримінальна юрисдикція
Щодо обставин, які свідчать про спрямованість умислу особи на збут психотропних речовин
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за:
- ч. 3 ст. 305 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна, крім житла;
- ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна, крім житла;
- ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна, крім житла.
Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без зміни.
ККС ВС залишив оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема, великий або особливо великий їх розмір, спосіб упакування та розфасування, поведінка суб'єкта злочину, те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє або зберігає їх, тощо.
При цьому, якщо висновок суду про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, слід звертати увагу на її упакування та розфасування, повинні бути дослідженні обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, в тому числі чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться у її володінні. Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів в особливо великих розмірах, то має бути доведено, що така кількість об`єктивно перевищує потреби такої особи для власного вживання.
ВИСНОВКИ: судами було вірно встановлено, що ОСОБА_1 мав на меті саме збут психотропної речовини, що підтверджується кількістю вилученої речовини, яка є надмірним розміром для вживання однією особою, враховано, що засуджений не перебував на обліку у лікаря-нарколога та не був особою, яка постійно вживає наркотичні або психотропні речовини. Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що засуджений вживав додаткових заходів для конспірації своєї діяльності, зокрема, просив інших осіб отримати на пошті психотропні речовини, що були ним замовлені на ім'я особи, яка не була обізнана зі справжнім вмістом посилки. Також, згідно показань самого засудженого та свідків, ОСОБА_1 сплатив за цю речовину біткоїнами, що придбав на позичені кошти, які обіцяв повернути у більшому розмірі (з відсотками), а також свідки стверджували про намір ОСОБА_1 пригощати друзів психотропною речовиною. Протоколом огляду мобільного телефону доведено, що в переписці засуджений обговорює з іншим користувачем суми грошей, за які можна продавати товар.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини у сфері обігу наркотичних засобів, спрямованість умислу винного, суб'єктивна сторона збуту наркотичних засобів
