Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 лютого 2021 року
у справі № 9901/471/19
Адміністративна юрисдикція
Щодо умови реалізації права на оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді
Аналогічна правова позиція висловлена
Великою Палатою Верховного Суду в постановах
від 26 лютого 2020 року у справі № 9901/637/18
від 29 квітня 2020 року у справі № 9901/831/18
від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/810/18
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо недопуску його до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди»;
- зобов`язати ВККС вжити заходів для допуску позивача до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди»;
- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії, яким: визначено, що суддя ОСОБА_1 не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії; відмовлено судді ОСОБА_1 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди», призначеного рішенням ВККС, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів; визнано суддю ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді; вирішено внести до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) подання з рекомендацією про звільнення ОСОБА_1 з посади судді.
КАС ВС ухвалою закрив провадження в цій справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно із частинами сьомою, восьмою статті 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення ВККС можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом, а рішення Комісії щодо надання рекомендацій можуть бути оскаржені тільки разом із рішенням, ухваленим за відповідною рекомендацією.
Рішення ВККС про надання рекомендації щодо звільнення судді з посади може бути оскаржено тільки разом із рішенням ВРП, ухваленим за відповідною рекомендацією.
Отже, рішення ВККС про визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, саме по собі не має наслідком звільнення судді, а є лише підставою для такого звільнення. Під час розгляду подання ВККС про звільнення судді ВРП може і не погодитися з висновком ВККС.
Звільнення судді з посади є конституційною функцією ВРП. У межах кваліфікаційного провадження ВРП має право перевірити вмотивованість та обґрунтованість рішення ВККС. У разі виявлення недоліків, що мають суттєве значення, зокрема вплинули на об'єктивність оцінювання, ВРП має не лише право, але й обов`язок запобігти порушенню прав судді. У такий спосіб ВРП забезпечує конституційні гарантії незалежності судді, складовою якої є неможливість дострокового звільнення судді з підстав, прямо не передбачених Конституцією України.
ВРП може ухвалити рішення про відмову в задоволенні подання про звільнення судді з посади. У цьому випадку суддя продовжує перебувати на посаді, а рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді втрачає юридичне значення.
ВИСНОВКИ: право на оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді можливе лише після того, як таке рішення було предметом розгляду у Вищій раді правосуддя.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, право на доступ до суду, порядок оскарження рішень ВККС
