Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 лютого 2020 року
у справі № 910/4996/19
Господарська юрисдикція
Щодо неефективного способу захисту прав за позовом про розірвання договору поруки
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "Софа ЛТД" звернулось до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" ,(далі - Банк) третя особа - ТОВ "Компас Х", про розірвання договору поруки.
Позов мотивовано невиконанням відповідачем своїх обов`язків за договором поруки щодо передачі належним чином засвідчених копій документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором. Відтак невиконання відповідачем свого зобов`язання за договором поруки щодо передачі прав вимог до боржників не дало змоги використовувати ці права як можливе забезпечення, в тому числі і зобов`язань самого Товариства, і призвело до суттєвого погіршення його фінансово-майнового стану, тобто до спричинення з боку Банку суттєвої шкоди Товариству, у зв`язку з чим у останнього виникла необхідність звернення до суду з позовом у даній справі.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Стаття 653 ЦК України:
- у разі розірвання договору зобов'язання припиняються (частина друга);
- у разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (частина третя);
- сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (частина четверта).
Стаття 188 ГК України:
- сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (частина друга);
- сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частина третя);
- у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частина четверта);
- якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (частина п'ята).
ВИСНОВКИ: Касаційний господарський суд, зі свого боку, зазначає про неефективність обраного позивачем способу захисту своїх прав: якби Договір поруки було розірвано, Товариство не мало б можливості ні повернути сплачені ним Банку кошти (в силу наведеного положення частини четвертої статті 653 ЦК України), ні вимагати у Банку надіслання відповідних документів (оскільки таке зобов`язання Банку за Договором поруки припинилося б з розірванням цього договору), а, відповідно, не могло б і вимагати сплати йому (Товариству) коштів боржником.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: способи захисту прав суб'єктів господарювання, порушення кредитного зобов'язання, правовідносини з банками, підстави розірвання договору, правові наслідки розірвання договору
