Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 липня 2021 року
у справі № 671/1957/20
Цивільна юрисдикція
Щодо неналежних доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні квартирою.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу скасовано. В решті рішення залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
ВИСНОВКИ: акти виконаних робіт, акти приймання-передачі наданих послугу матерілах справи відсутні, що унеможливлює визначення розміру витрат на правничу допомогу судом з метою розподілу. При цьому наведений в договорі про надання правничої допомоги перелік послуг і квитанція до прибуткового касового ордеру не є доказом щодо обсягу фактично наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок розподілу судових витрат, стягнення витрат на правову допомогу, витрати на адвоката, документальне підтвердження витрат на правову допомогу
