Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 липня 2021 року
у справі № 922/2017/17
Господарська юрисдикція
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі
Фабула справи: ухвалою господарського суду провадження у справі було закрито у зв’язку із відмовою позивача - ТОВ "ФМ Хладопром" від свого позову, про що останнім зроблено письмову заяву. Також цією ухвалою прийнято відмову ПАТ "Львівський холодокомбінат" від зустрічного позову.
ПАТ "Львівський холодокомбінат" подано до суду заяву про розподіл та стягнення судових витрат, в якій воно просить суд здійснити розподіл понесених відповідачем за первісним позовом витрат на правничу допомогу в розмірі 92 000,00 грн та витрат, пов’язаних з проведенням у справі судової експертизи, в розмірі 35 000,00 грн.
Додатковою ухвалою господарського суду заяву ПАТ "Львівський холодокомбінат" задоволено.
Постановою апеляційного господарського суду додаткову ухвалу господарського суду скасовано в частині задоволення заяви ПАТ "Львівський холодокомбінат" про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 92 000,00 грн. Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви ПАТ "Львівський холодокомбінат" про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 92 000,00 грн відмовлено. В решті додаткову ухвалу господарського суду залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ПАТ "Львівський холодокомбінат" у касаційній скарзі посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Правова позиція Верховного Суду: сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат: ст.129 ГПК України (розподіл судових витрат) та ст.130 ГПК України (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов’язаний виходити з положень ч.5 ст.130 ГПК України.
У разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому- із закриттям провадження у справі.
Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі закриття провадження у справі можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
Висновки: ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
Ключові слова: наслідки закриття судового провадження, обрахування розміру судових витрат, зловживання правом на звернення до суду
