Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 липня 2021 року
у справі № 227/1044/20
Цивільна юрисдикція
Щодо підстави для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
ФАБУЛА СПРАВИ
Міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - комунальне підприємство «Добропільська служба єдиного замовника», про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Заочним рішенням суду першої інстанції яке залишене без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 71 ЖК Української РСР підставою для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням є непроживання понад шість місяців в житловому приміщенні без поважних причин.
При вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, враховуються причини її відсутності.
Вичерпного переліку поважності причин непроживання в житловому приміщенні законодавство не встановлює, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine»), рішення від 02 грудня 2010 року) поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у право на житло.
З урахуванням підстав позову та наданих доказів позивачем, оскільки як випливає із матеріалів справи відповідачі в судові засідання не з'явилися, суди мали надати належну оцінку твердженням позивача, що протягом п'яти років позивачі будь-якого інтересу до квартири, яка була їхнім житлом не виявляють, статусу житла - покинуте, з`ясувати, чи з урахуванням встановлених обставин справи визнання відповідачів такими, що втратили право користуваття жилим приміщеням буде відповідати легітимній меті та бути необхідним у демократичному сусупільстві.
ВИСНОВКИ: підставою для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, може слугувати лише свідома або недбала поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого жилого приміщення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на житло, житлові спори, підстави виселення
