Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 вересня 2021 року
у справі № 380/3138/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо різної правової природи питань повернення судового збору та розподілу судових витрат
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах
від 25 лютого 2020 року у справі № 260/1378/18
від 03 лютого 2021 року у справі № 200/6826/20-а
ФАБУЛА СПРАВИ
Головне управління Пенсійного фонду України звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Від позивача надійшло клопотання про відмову від позову внаслідок задоволення позову відповідачем та закриття провадження у справі та про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви.
Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, клопотання позивача про відмову від позову задоволено.
Закрито провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України до Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" про стягнення заборгованості.
Повернуто Головному управлінню Пенсійного фонду України з Державного бюджету України суму судового збору.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною другою цієї ж статті визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За приписами статті 142 КАС України, якій кореспондують норми частин третьої, четвертої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Водночас відповідно до статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що частина перша статті 142 КАС України стосується повернення судового збору позивачу з відповідного бюджету у зв`язку із відмовою позивача від позову. Ця норма не пов`язана зі статтями 139, 140 КАС України, оскільки не регулює питання стягнення з однієї сторони на користь іншої судового збору в порядку розподілу судових витрат.
ВИСНОВКИ: питання повернення судового збору та розподілу судових витрат мають різну правову природу, не є пов'язаними, а підстави та порядок їх застосування регулюються по-різному. Зокрема, частина перша статті 142 КАС України може бути застосована у тому випадку, коли має місце відмова позивача від позову, що не пов`язана із задоволенням його відповідачем після подання позовної заяви, оскільки у такому випадку розподіл судових витрат згідно частини першої статті 140 КАС України не здійснюється.
Разом з тим, якщо позивач відмовився від позову внаслідок його задоволення відповідачем після подання позовної заяви, то цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов'язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила розподілу судових витрат, підстави повернення судового збору, порядок справляння судового збору
