Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 липня 2021 року
у справі № 817/1800/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо права на оскарження дій з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах
від 27 листопада 2018 у справі № 817/1819/17
від 17 жовтня 2019 року у справі № 817/1814/17
ФАБУЛА СПРАВИ
ПАТ «Українська залізниця» від імені якого діє Регіональна філія «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинення певних дій, у якому просило:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання (Кф) земельної ділянки у розмірі 2,0;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру видати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 1,0 - земель з цільовим призначенням «для земель транспорту для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту».
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позовних вимог ПАТ «Українська залізниця», від імені якого діє Регіональна філія «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», було відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб'єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об'єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб'єктами, що беруть на себе права чи обов'язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу.
Тим часом ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб'єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов'язки. І об'єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб'єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.
Суди попередніх інстанцій не врахували, що вчинення дій щодо застосування у витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру. Тобто, такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, тоді як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки.
Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Отже, суди не мають права втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Утручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що оскаржуючи дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тоді як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.
Чинним законодавством установлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.
ВИСНОВКИ: витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.
Отже, позивач у цій справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дії відповідача щодо застосування у витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту у розмірі 2,0 не вплине на обсяг прав та обов'язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.
Належним способом захисту в цій справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура оцінки земель, право на ефективний засіб юридичного захисту, підстави внесення змін до державного земельного кадастру, землекористування
