Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 грудня 2021 року
у справі № 280/5176/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо документального підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення сьомої кадрової комісії з атестації прокурорів Офісу Генерального прокурора про неуспішне проходження прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадження прокуратури області ОСОБА_1 атестації за результатами проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконання практичного завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора;
- зобов'язати обласну прокуратуру перевести ОСОБА_1 на посаду прокурора у обласній прокуратурі, рівнозначну його посаді прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадження прокуратури Запорізької області.
Рішенням окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 840,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 14 000,00 грн.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції змінено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або Третьою особою.
Згідно з ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги Офісу Генерального прокурора про необхідність перевірки документів про сплату адвокатських послуг вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору, предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі, а не обов'язковість ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
ВИСНОВКИ: законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: склад судових витрат, порядок відшкодування витрат на правову допомогу, компенсація витрат на адвоката
