Пов'язані правові позиції

Немає даних

Прецеденти ВС Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 грудня 2021 року у справі № 923/1425/20

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 грудня 2021 року у справі № 923/1425/20

Актуальна правова позиція
Судочинство: Господарське судочинство

Тип: Правова позиція

Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 08 грудня 2021 року

у справі № 923/1425/20

Господарська юрисдикція

Щодо сплати судового збору за позовну вимогу про припинення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на цілісний майновий комплекс

ФАБУЛА СПРАВИ

Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України до АТ "Херсонська теплоелектроцентраль", третя особа - Фонд державного майна України, про припинення за АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на цілісний майновий комплекс.

Рішенням господарського суду відмовлено у задоволенні позовних вимог прокурора.

Ухвалою апеляційного господарського суду повернуто без розгляду апеляційну скаргу прокурора на рішення господарського суду. Апеляційний господарський суд, повертаючи зазначену апеляційну скаргу без розгляду, виходив із того, що прокурором не в повному обсязі виконано вимоги ухвали апеляційного господарського суду про залишення цієї апеляційної скарги без руху, а саме щодо сплати судового збору у неналежному розмірі.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (тут і далі у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 установлено у розмірі 2102,00 грн.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

ВИСНОВКИ: оскільки прокурор у позовній заяві просив припинити за АТ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право приватної власності на цілісний майновий комплекс певною вартістю, то відповідно ця позовна вимога має грошовий еквівалент, а тому є вимогою майнового характеру, за яку повинен бути сплачений судовий збір як за вимогу майнового характеру.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок справляння судового збору, підстави повернення апеляційної скарги, спори у сфері реєстрації речових прав, судові витрати

Інші прецеденти в категорії "Судові витрати_ГП"
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 березня 2026 року у справі № 911/165/18[1]
Щодо відшкодування судових витрат у разі оплати витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, представником сторони (третьої особи)
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 березня 2026 року у справі № 917/1161/25
Щодо права позивача на відшкодування судових витрат у разі закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору внаслідок задоволення позовних вимог після пред'явлення позову
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 жовтня 2025 року у справі № 917/276/25
Щодо випадку, коли у позивача виникає право на відшкодування понесених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, згідно з ч. 3 ст. 130 ГПК України
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Додатковою Постановою від 28 січня 2026 року у справі № 916/4944/24
Щодо витрат сторони на відрядження своїх представників до суду для участі у судовому засіданні
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 27 січня 2026 року у справі № 911/2794/21 (911/2037/23)[1]
Щодо особи, на яку покладаються судові витрати за результатом розгляду позову уповноваженої особи засновника (учасника) боржника
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 листопада 2025 року у справі № 911/591/25
Щодо непоширення норми про звільнення від судового збору позивачів за позовом до держави-агресора на справи за позовами до господарюючих суб’єктів
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 грудня 2025 року у справі № 910/18250/16 (910/33/24)
Щодо неприпустимості використання процедури стягнення витрат на правову допомогу для нелегітимної мети
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 грудня 2025 року у справі № 910/18250/16 (910/33/24)[1]
Щодо процесуальних наслідків невиконання стороною справи вимоги стосовно реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Додатковою постановою від 05 грудня 2025 року у справі № 908/2136/23
Щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу в іноземній валюті
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 червня 2022 року у справі № 904/6341/20
Щодо розподілу судових витрат у разі скасування первісного судового рішення