Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 грудня 2021 року
у справі № 820/149/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо можливості диференційного застосування локального фактору до визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки
ФАБУЛА СПРАВИ
ПАТ "Харківський комбікормовий завод" звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держгеокадастру, третя особа - міська рада, в якому просив:
- визнати протиправними дії Управління Держземагенства при застосуванні локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки з перевищенням максимального значення при формуванні витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки;
- визнати протиправним та скасувати витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, виданий Управлінням Держземагенства;
- зобов'язати Управління Держгеокадастру провести перерахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки.
Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Сформована земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер, як об`єкт цивільних прав, щодо якого проведено державну реєстрацію права власності, є єдиним неподільним об'єктом права власності протягом усього часу її існування.
Нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов'язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року
Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів та порядок оформлення Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки регламентується Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (далі - Методика) та Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11(далі - Порядок), який розроблено у відповідності до Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку земель" та Методики.
Положеннями п. 21 Методики передбачається, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається за формулою: Цн = В х Нп /Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.
Коефіцієнт, який характеризує місцеположення земельної ділянки (Км), обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - коефіцієнт, який характеризує регіональні фактори місцеположення земельної ділянки, зокрема: а) чисельність населення та адміністративний статус населеного пункту, його місце в системі розселення; б) розміщення в межах населених пунктів, розташованих у приміських зонах великих міст; в) розміщення в межах населених пунктів, що мають статус курортів. Км2 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів, зокрема: а) відстань до загальноміського центру населеного пункту, концентрованих місць праці, масового відпочинку населення; б) розташування в ядрі центру великих і найбільших міст та інших населених пунктів, що мають особливо важливе історичне значення, в приморській смузі населених пунктів. Км3 - коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.
Як випливає з п. 1.4 Порядку, інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови.
Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. При встановленні значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати його значення на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці.
ВИСНОВКИ: ані Методикою, ані Порядком не передбачено можливість диференційного застосування локального фактору до визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура оцінки земель, порядок формування земельної ділянки, вимоги до технічної документації із землеустрою
