Пов'язані правові позиції

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 03 вересня 2020 року у справі № 911/3449/17
Юрисдикція: Господарське судочинство Тип: Правова позиція

Щодо випадків неможливості заволодіння земельними ділянками

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 лютого 2020 року у справі № 911/3311/17
Юрисдикція: Господарське судочинство Тип: Правова позиція

Щодо випадків неможливості заволодіння земельними ділянками

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 лютого 2020 року у справі № 911/3574/17
Юрисдикція: Господарське судочинство Тип: Правова позиція

Щодо позовної давності у справах про повернення земельної ділянки лісового призначення державі

Прецеденти ВС Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц

В цій правовій позиції відступлено від інших висновків
ВП
Велика Палата Верховного Суду
Судочинство: Цивільне судочинство

Тип: Правова позиція

Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 23 листопада 2021 року

у справі № 359/3373/16-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо розмежування понять “володіння” та право володіння”

ФАБУЛА СПРАВИ

Прокурор який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Бориспільське лісове господарство» звернувся до суду з позовом до сільської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «Березова роща», ТОВ «Сілквей комунікейшн», ТОВ «Зелена садиба», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_5 - ОСОБА_21, Реєстраційна служба міськрайонного управління юстиції, Головне територіальне управління юстиції, приватний нотаріус районного нотаріального округу, про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, державних актів на право власності на земельні ділянки, свідоцтв про право власності на земельні ділянки, рішень про державну реєстрацію права власності на ці об'єкти нерухомого майна, договорів іпотеки та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні.

ВИСНОВКИ: володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна (частина перша статті 317 ЦК України), незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість така особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Отже, володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: зміст права власності, способи захисту права власності, правова природа володіння, земельні спори

Інші прецеденти в категорії "Захист права власності"
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 серпня 2026 року у справі № 347/1025/25
Щодо належного способу захисту прав співвласника у разі перешкод у доступі до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 травня 2026 року у справі № 359/11538/23
Щодо обставин, від яких залежить можливість задоволення віндикаційного позову шляхом витребування нерухомого майна від добросовісних набувачів
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 травня 2026 року у справі № 743/1920/23
Щодо умов задоволення позову про усунення перешкод у користуванні свердловиною для питної води, заявленого до власника розташованої неподалік вигрібної ями
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 травня 2026 року у справі № 302/1799/24
Щодо необхідності оцінки пропорційності втручання у справах за позовами про визнання особи такою, що втратила право користування житлом та про зобов'язання звільнити житло
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 березня 2026 року у справі № 463/2891/14-ц
Щодо неможливості звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно окремо від вимоги про розірвання договору довічного утримання
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 14 січня 2026 року у справі № 354/160/25
Щодо застосування ч. 5 ст. 390 ЦК України у редакції Закону України № 4292-ІХ від 12.03.2025
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 січня 2026 року у справі № 643/12400/20
Щодо недоведення порушення права власника квартири внаслідок збільшення рівня шуму в суміжній квартирі
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 грудня 2025 року у справі № 370/702/21
Щодо неможливості застосування Закону України № 4292-ІХ у разі ухвалення судом першої інстанції судового рішення до набрання ним чинності
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 грудня 2025 року у справі № 354/417/25
Щодо умови застосування судом вимоги про внесення на депозит суду вартості нерухомого майна при поданні позову про її витребування на користь держави
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 листопада 2025 року у справі № 362/5066/17
Щодо належного способу захисту прав власника земельної ділянки у випадку накладення земельних ділянок