Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 травня 2026 року
у справі № 359/11538/23
Цивільна юрисдикція
Щодо обставин, від яких залежить можливість задоволення віндикаційного позову шляхом витребування нерухомого майна від добросовісних набувачів
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Капітал-Плаза», треті особи: обслуговуючий кооператив «Заміський клуб», Товариство з обмеженою відповідальністю «Зем буд сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «КБ «Зелена Планета», Товариство з обмеженою відповідальністю «Конструкторське бюро «Зелена Планета», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сфера 777», у якому просить:
- скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру за АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Капітал-Плаза», рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
- витребувати з чужого незаконного володіння АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Капітал Плаза» квартиру на користь ОСОБА_1.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру за АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Капітал-Плаза». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування квартири з чужого незаконного володіння скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення. Витребувано з чужого незаконного володіння АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Капітал Плаза» квартиру на користь ОСОБА_1 =. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про судовий збір.
ОЦІНКА СУДУ
Стаття 388 ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої вказаної норми якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).
Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.
Прийняття рішення, за наслідком якого добросовісний набувач всупереч приписам статті 388 ЦК України втрачає такий статус, а відтак втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятним та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар. Адже не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку з порушеннями інших осіб (продавця чи осіб, які його представляють у силу вимог закону), допущеними в межах процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном, крім випадків передбачених у статті 388 ЦК України.
Отже, вирішуючи питання про витребування спірного майна, суди повинні передусім перевіряти добросовісність набувача майна.
Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема добросовісно.
ВИСНОВКИ: можливість задоволення віндикаційного позову шляхом витребування нерухомого майна від добросовісних набувачів, залежить від обставин того, чи видозмінене, перероблене чи знищене це майно.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: засади цивільного законодавства, підстави віндикації, захист права власності
