Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 травня 2026 року
у справі № 302/1799/24
Цивільна юрисдикція
Щодо необхідності оцінки пропорційності втручання у справах за позовами про визнання особи такою, що втратила право користування житлом та про зобов'язання звільнити житло
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про припинення права користування житлом та зобов'язання звільнити будинок.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
В ЦК України термін «виселення» використаний тільки чотири рази: у статті 311 ЦК України «Право на недоторканність житла», статті 597-9 Кодексу «Особливості звернення стягнення на житлові приміщення», статті 725 ЦК України «Обов'язок обдаровуваного на користь третьої особи», яка визначає, що договором дарування може бути встановлений обов'язок обдаровуваного не пред`являти вимог до третьої особи про виселення, і в статті 826 ЦК України «Правові наслідки розірвання договору найму житла». З позицій існування речових і зобов'язальних способів захисту виселення може втілюватися в речовому позові (наприклад, позов про припинення особистого сервітуту) чи зобов'язальному (наприклад, позов про виселення внаслідок розірвання договору найму житла).
Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут) (стаття 401 ЦК України).
У спірних правовідносинах конкурують право на повагу до житла відповідачки, яка не є власницею будинку, із правом власності на нього позивача. Задоволення позову є втручанням у право на повагу до житла відповідачки, а відмова у його задоволенні допускає втручання у право власності позивача, повноту реалізації якого обмежує проживання у будинку його колишньої дружини. Втручання у право на повагу до житла останньої переслідує мету захисту права власності позивача. Ця мета передбачена у пункті 2 статті 8 Конвенції, а тому є легітимною.
Апеляційний суд не надав оцінки вимогам позивача про припинення права користування житловим будинком та зобов'язання його звільнити на предмет пропорційності переслідуваній легітимній меті захисту права власності у світлі статті 8 Конвенції. Апеляційний суд не з'ясував: чи припинення права користування відповідачкою житловим будинком та зобов'язання його звільнити відповідає такій меті, з огляду на те, що між сторонами спору склалися неприязні стосунки, будинок має невеликі розміри і складається з двох житлових кімнат, відповідачка набула право користування будинком (особистий сервітут) як член сім'ї позивача, проте після розірвання шлюбу у 2013 року перестала бути членом сім'ї позивача і не довела правомірність подальшого користування спірним будинком, всупереч волі власника; чи не відбудеться покладення на позивача «надмірного тягаря» незважаючи на його безспірне право власності, без будь-якої спроби встановити баланс між відповідними інтересами та чи не відбувається покладення на власника індивідуального та надмірного тягаря, який порушує справедливий баланс. Тому апеляційний суд не надав оцінки конкуруючим інтересам власника будинку, який створив нову сім`ю із «цивільною дружиною», та його колишньої дружини.
ВИСНОВКИ: позови про визнання особи такою, що втратила право користування житлом та про зобов'язання звільнити будинок є видом негаторного позову, метою якого є усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном; законність визнання колишнього члена сім'ї власника нерухомого майна таким, що втратив право користування житлом, що по факту є втручанням у право на житло та право на повагу до приватного життя у розумінні статті 8 Конвенції, має бути оцінено на предмет пропорційності такого втручання.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист житлових прав, процедура виселення, права власника житла