Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 травня 2026 року
у справі № 686/10701/23
Цивільна юрисдикція
Щодо наявності підстав для виселення з кімнати гуртожитку закладу освіти особи, яка вселилась та проживала у ньому на підставі цивільно-правового договору
ФАБУЛА СПРАВИ
Хмельницький професійний ліцей електроніки звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення з кімнати учнівського гуртожитку Хмельницького професійного ліцею електроніки без надання іншого житлового приміщення.
Суд першої інстанції рішенням позов задовольнив.
Апеляційний суд постановою рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову Хмельницького професійного ліцею електроніки до ОСОБА_1 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
Ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій (стаття 9 Житлового кодексу України (далі - ЖК України)).
Будь-яке виселення або позбавлення особи права користування житлом допускається виключно на підставах, передбачених законом, і повинно відбуватися в судовому порядку.
Під час розгляду справи по суті необхідно звернути увагу на баланс інтересів сторін спору.
Відповідно до частин першої та другої статті 132 ЖК України сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв`язку з роботою чи навчанням. Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку у зв`язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.
Частинами першою та третьою статті 116 ЖК України, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що якщо наймач, члени його сім`ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення. Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
ВИСНОВКИ: суд першої інстанції на підставі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, надавши належну оцінку доводам позивача про систематичне порушення ОСОБА_1 громадського порядку в гуртожитку, необхідність використання кімнат у гуртожитку для забезпечення проживання учнів та запереченням відповідача, встановивши наявність у відповідача на праві власності іншого житлового приміщення та врахувавши, що відповідач не заперечував той факт, що строк договору найму житлового приміщення закінчився, а новий договір між сторонами не укладався, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову професійного ліцею електроніки про виселення ОСОБА_1 без надання іншого житлового приміщення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист житлових прав, процедура виселення, правовий режим гуртожитку
