Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 лютого 2022 року
у справі № 161/4501/19
Кримінальна юрисдикція
Щодо співвідношення понять “щире каяття” та “визнання особою своєї вини”
Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 321; ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 321 КК України, з призначенням покарання:
- за ч. 3 ст. 321 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 321 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Мотивація касаційної скарги: прокурор зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема ст.ст. 370, 419 КПК України, а також вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування закону, який не підлягав застосуванню - ст.ст. 69, 75 КК України.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за це кримінальне правопорушення.
Однією з обов'язкових умов для застосування до винної особи положень ст. 69 КК України є наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання. Суди зобов`язані встановити не лише їх наявність, а й обґрунтувати, яким чином такі пом'якшуючі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Виходячи із системного тлумачення законодавства і судової практики, щире каяття означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об`єктивно підтверджують щире каяття особи.
Висновки: щире каяття фактично передбачає та включає в себе повне визнання особою своєї вини. Таким чином, врахування в даному конкретному провадженні апеляційним судом щирого каяття та визнання особою своєї вини як дві самостійні підстави, що, у розумінні ст. 66 КК України, пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відповідно до ст. 69 КК України, є необґрунтованим.
Ключові слова: правова природа щирого каяття, правила призначення покарання, пом’якшуючі обставини
