Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 березня 2024 року
у справі № 740/4018/22
Кримінальна юрисдикція
Щодо відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, як підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом за ст. 69 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 286-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 4 роки.
Стягнуто із ОСОБА_6 29 136,17 грн у рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_9 , які зараховано до місцевого бюджету.
Стягнуто із ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_9 190 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з МТСБУ на користь потерпілої ОСОБА_9 10 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, 117 000 грн у рахунок шкоди пов`язаної із стійкою втратою працездатності, 19 005,15 грн у рахунок відшкодування шкоди пов`язаної з лікуванням, а всього стягнуто 146 005,15 грн.
У задоволенні інших вимог позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову змінено.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_9 47 500 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з МТСБУ на користь потерпілої ОСОБА_9 2 500 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, 117 000 грн у рахунок шкоди пов`язаної із стійкою втратою працездатності, 19 005,15 грн у рахунок шкоди пов`язаної з лікуванням, а всього 138 505,15 грн.
У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
За приписами ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частиніцього Кодексу.
Підставами призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, визначено дві групи обставин, які характеризують як вчинений злочин, так і особу винного, що мають враховуватися в їх сукупності, а саме: наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Тобто, принаймні одна з встановлених обставин має істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. В поєднанні з обставинами (обставиною), яка пом'якшує покарання, та з урахуванням даних про особу, які відповідним чином характеризують винуватого, зазначені чинники у своїй сукупності утворюють підставу для застосування ст.69 КК України. Призначення більш м'якого покарання, ніж зазначене в санкції кримінально-правової норми, можливе лише у тому випадку, коли встановлені у справі обставини в своїй сукупності настільки істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
Щодо намагання обвинуваченого частково відшкодувати завдану шкоду, як зазначено апеляційним судом, то це добровільні дії, які фактично усувають негативні наслідки вчиненого кримінального правопорушення. Закон прямо вказує, що відшкодування повинно бути реальним та в повному обсязі.
Таке часткове відшкодування завданих збитків за своєю формою не доводить намагання ОСОБА_6 відшкодувати завдану його діями шкоду, а у співвідношенні з наслідками скоєного правопорушення є формальним.
Відповідно до ст. 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Тобто, виконання вироку суду, який набрав законної сили, в частині відшкодування завданого збитку є прямим обов'язком особи, на яку такий обов`язок покладено судом, а його невиконання - має окремі правові наслідки, та може впливати на притягнення такої особи до юридичної відповідальності, визначеної законом.
ВИСНОВКИ: посилання на повне відшкодування шкоди, не заслуговує на увагу Суду, з огляду на те, що такі підстави повинні бути встановлені саме на стадії судового розгляду кримінального провадження до ухвалення вироку та призначення покарання, або ж на стадії оскарження такого вироку в апеляційному порядку, тобто до набрання вироком законної сили.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, завдана злочином шкода, правила призначення покарання
