Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 червня 2026 року
у справі № 143/612/24
Кримінальна юрисдикція
Щодо допустимості як доказів протоколу отримання біологічних зразків для проведення експертизи та висновку експерта при встановленні стану алкогольного сп'яніння водія
ФАБУЛА СПРАВИ
Погребищенський районний суд Вінницької області вироком засудив ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Вінницький апеляційний вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасував, ухвалив новий вирок, яким засудив ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 286-1 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
ОЦІНКА СУДУ
Частиною 1 статті 286-1 КК передбачена кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Відповідно до згаданої Інструкції:
- у разі скоєння ДТП, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров`я (п. 8 Розділ І);
- якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений (п. 13 Розділ ІІІ).
За приписами ч. 1 ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Процесуальний порядок отримання зразків має реалізовуватися, по-перше, відповідно до загальних засад кримінального провадження щодо поваги до людської гідності та невтручання у приватне життя; по-друге, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) в аспекті дотримання гарантій, передбачених статтями 3, 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції), і, по-третє, з урахуванням походження об'єктів експертного дослідження.
Отримання біологічних зразків для експертизи є самостійною процесуальною дією, яка здійснюється в порядку, встановленому положеннями статей 241, 245 КПК, і про проведення якої складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу.
ВИСНОВКИ: у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 суди встановили, що:
- відібрання у обвинуваченого зразків крові для встановлення факту сп'яніння, з огляду на обставини ДТП, було обов'язковим, проводилося на підставі постанови слідчого, у закладі охорони здоров`я, медичним працівником, що відповідає Інструкції, відтак права ОСОБА_8 у ході відібрання біологічних зразків не були порушені, підстави для визнання недопустимими протоколу та висновку експерта відсутні;
- дослідження на вміст алкоголю крові обвинуваченого, який перебував у несвідомому стані, також узгоджується зі згаданим нормативним актом;
- відібрання у ОСОБА_8 біологічних зразків без участі понятих не вказує на порушення як вимог ч. 3 ст. 245 і ст. 241 КПК у їх взаємозв`язку, так і приписів ч. 7 ст. 223 цього Кодексу.
Водночас суди перевірили доводи сторони захисту щодо наявності розбіжностей у протоколі та висновку експерта та їх вплив на допустимість цих доказів і визнали їх неспроможними з огляду на законність проведення процедури відбирання біологічних зразків крові в цілому.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ДТП, кримінальні правопорушення проти безпеки руху, критерії допустимості доказів
