Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 квітня 2026 року
у справі № 697/252/25
Кримінальна юрисдикція
Щодо права суду на звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком суду першої інстанції засуджено ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 286-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Також прийнято рішення стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_9:
- 13 331 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди;
- 80 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди;
- 20 000 грн витрат на правничу допомогу.
Апеляційний суд ухвалою вирок місцевого суду залишив без змін. При цьому закрив апеляційне провадження за скаргою прокурора у зв`язку з відмовою від неї.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно приписів ч. 1 ст. 79 КК України у разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні кримінальні правопорушення, кримінальні правопорушення, пов`язані з корупцією, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв`язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.
Особа не може бути звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, якщо вона вчинила, зокрема, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Спеціальним видом звільнення від відбування покарання з випробуванням є звільнення на підставі ст. 79 КК України, зокрема жінок, які мають дітей віком до семи років.
Передбачене ст. 79 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням є проявом гуманізму до засудженої та її дитини. Відповідно до ч. 1 цієї статті таке звільнення від покарання допускається тільки: 1) щодо вагітних жінок або жінок, які мають дітей віком до семи років; 2) при призначенні їм покарання у виді обмеження волі, а також у виді позбавлення волі, крім позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі та особливо тяжкі злочини.
У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, суд покладає на засуджену обов'язки відповідно до ст. 76 цього Кодексу (ч. 2 ст. 79 КК України).
Закон прямо не передбачає інших обмежень, крім зазначених вище, за наявності яких суд не може застосовувати звільнення від відбування покарання з випробуванням до вказаних категорій жінок.
Закріплення ст. 79 КК України в кримінальному законодавстві зумовлено тим, що закон ставить інтереси дитини, її виховання вище, ніж негайне виконання покарання.
ОСОБА_8 засуджена за вчинення нетяжкого кримінального правопорушення при наявності чотирьох малолітніх дітей, одній з яких не виповнилося семи років, тобто вона є багатодітною матір`ю, те, що відносно до наслідків її вина є необережною, позитивно характеризується за місцем свого проживання, де мешкає разом із своїм чоловіком та дітьми.
Крім того, під час судового провадження засуджена визнала свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні.
З урахуванням цих обставин, на думку колегії суддів, з метою забезпечення права малолітніх дітей засудженої на зростання в сімейному оточенні останню за можливе звільнити від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК України зі встановленням іспитового строку.
ВИСНОВКИ: застосування цього виду звільнення - звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років - від покарання є правом, а не обов'язком суду.
При цьому для застосування вказаної норми права законодавець визначив відповідні підстави: формально-юридичні (що містяться безпосередньо у ст. 79 КК України і стосуються певних ознак особи) та оціночні (індивідуальні особливості конкретного кримінального провадження, характер дій винної особи, її спосіб життя тощо). Встановлення оціночних підстав є елементом реалізації дискреційних повноважень суду.
Отже, для правильного застосування ст. 79 КК України суд має встановити не тільки факт наявності на утриманні жінки дитини віком до семи років, але й дати належну оцінку тяжкості та обсягу вчинених суспільно небезпечних діянь, усім даним про особу обвинуваченої, з`ясувати, чи сприяє її спосіб життя забезпеченню інтересів дитини.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави звільнення від відбування покарання, правила призначення покарання, судова дискреція, злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
