Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 січня 2026 року
у справі № 127/2609/25
Кримінальна юрисдикція
Щодо недоведення наявності у засудженого на утриманні матері похилого віку як підстави для звільнення від відбування покарання з випробуванням
ФАБУЛА СПРАВИ
Суд першої інстанції вироком засудив ОСОБА_7 за частиною другою статті 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі частини першої статті 75 КК й установлено йому 3 роки іспитового строку, у період якого зобов'язань відповідно до пунктів 1, 2 частини першої, пунктів 2, 4 частини третьої статті 76 КК: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації і виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Апеляційний суд ухвалив новий вирок, за яким скасував вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання. Призначив ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі за частиною другою статті 286 КК на строк 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. У решті вирок залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Питання щодо звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням врегульовано розділом ХІІ КК.
Відповідно до статті 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Отже, законодавець чітко визначив, що за наявності вказаних вище підстав, вирішуючи питання про застосування положень статті 75 КК, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу винного та інші обставини справи.
ВИСНОВКИ: доводи захисника про наявність у засудженого на утриманні матері похилого віку не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду та не підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Зокрема у справі відсутні докази, які б свідчили про її стан здоров`я, потребу в постійному сторонньому догляді, її перебування на утриманні засудженого. Наявний в матеріалах кримінального провадження акт про фактичне місце проживання засудженого з матір'ю, 1948 року народження, не вказує про перебування останньої на утриманні засудженого та саме собою не підтверджує існування виняткових сімейних обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення або давали підстави для застосування положень статті 75 КК.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила призначення покарання, дані особи засудженого, злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
