Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 лютого 2022 року
у справі № 904/4380/21
Господарська юрисдикція
Щодо порядку вирішення питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат
Аналогічна правова позиція висловлена
Великою Палатою Верховного Суду в постанові
від 08.06.2021 у справі № 550/936/18
Фабула справи: АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" подано до апеляційного господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яка мотивована наявністю підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 244 ГПК України. Зокрема, апелянт зазначав, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції не вирішено питання щодо сплати відповідної суми судового збору згідно з вимогами ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Ухвалою апеляційного господарського суду залишено без задоволення заяву АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/4380/21. Відмовлено в ухваленні додаткової постанови у справі № 904/4380/21 за вказаною заявою.
Мотивація касаційної скарги: АТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" зазначає, що у зв`язку з необґрунтованою вимогою суду першої інстанції щодо сплати судового збору у розмірі 15 890,00 грн і невирішення апеляційним судом питання щодо сплати відповідної суми судового збору порушується як принцип змагальності сторін, так і принцип повного встановлення обставин.
Правова позиція Верховного Суду: за умовами ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Положеннями ст. 130 ГПК України передбачено порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
Водночас, порядок ухвалення судових рішень передбачено у ст. 233 ГПК України, згідно з частиною першою якої суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Абз. 2 ч. 2 ст. 233 ГПК України передбачає, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України з поміж питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, зазначено розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
- стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
- суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
- судом не вирішено питання про судові витрати.
Висновки: питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду.
Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.
Ключові слова: підстави ухвалення додаткового рішення, обрахування розміру судових витрат, повноваження апеляційного суду
