Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 червня 2022 року
у справі № 175/1713/20
Цивільна юрисдикція
Щодо наявності правових підстав для позбавлення усиновлювачів батьківських прав відносно малолітньої дитини
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Служби у справах дітей районної державної адміністрації (далі - РДА) про скасування усиновлення.
Орган опіки та піклування РДА в особі Служби у справах дітей РДА в інтересах малолітнього ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Комунальний заклад «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Добре вдома» обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким первісний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини першої статті 242 СК України, якщо усиновлювач був записаний матір'ю, батьком усиновленої ним дитини, він може бути позбавлений батьківських прав за наявності підстав, встановлених у статті 164 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків повинно бути навмисним, тобто особа має повністю розуміти наслідки своєї винної поведінки.
Позбавлення батьківських прав (тобто позбавлення прав на виховання, захист інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особливої уваги потребує вирішення питання позбавлення батьківських прав усиновлювачів, оскільки вони стали батьками внаслідок особистого волевиявлення на батьківство.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, що тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України) і допускається лише у разі, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, за наявності вини в діях батьків.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
ВИСНОВКИ: у цій справі суди встановили, що подружжя усиновлювачів, які стали батьками дитини на підставі судового рішення, у подальшому не бажають брати участь у вихованні та утриманні дитини, не бажають налагодити стосунки з хлопчиком, дитина тривалий час і повторно знаходиться на вихованні у комунальному закладі, а батьки не відвідують її, здоров'ям та розвитком не цікавляться. За час перебування дитини в родині стан фізичного та психологічного здоров'я дитини погіршився, при цьому батьки самоусунулися від виконання своїх батьківських обов`язків. Також встановлено, що батьки свідомо ухиляються від виконання батьківських обов'язків стосовно усиновленої ними дитини. Наявні об`єктивні і безсумнівні докази винної поведінки подружжя та їх свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками стосовно усиновленого. Враховуючи якнайкраще забезпечення інтересів дитини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для позбавлення усиновлювачів батьківських прав відносно малолітньої дитини.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: відповідальність усиновлювачів, відповідальність батьків, принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини, захист прав дитини, ознаки ухилення від виконання батьківських обов'язків
