Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 липня 2022 року
у справі № 2040/6743/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо сплати судового збору при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення
ФАБУЛА СПРАВИ
ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання відкликати податкову вимог та виключити визначену зазначеною податковою вимогою суму податкового боргу у вигляді пені з усіх реєстрів боргу платника податків; усі судові витрати покласти на відповідача.
Окружний адміністративний суд рішенням адміністративний позов задовольнив.
Додатковим рішенням окружний адміністративний суд стягнув з Головного управління ДФС за рахунок бюджетних асигнувань витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката на користь ФОП ОСОБА_1.
Ухвалою апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу Головного управління ДФС на додаткове рішення окружного адміністративного суду та запропонував сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
У зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги на додаткове рішення апеляційний адміністративний суд ухвалою апеляційну скаргу повернув.
ОЦІНКА СУДУ
Розподіл судових витрат здійснюється судом або в рішенні по суті спору (якщо сторони надали всі докази на підтвердження судових витрат до виходу суду до нарадчої кімнати), або в додатковому судовому рішенні (якщо сторони скористалися своїм правом подати докази на підтвердження понесення судових витрат). Таким чином, оскарження судового рішення щодо розподілу судових витрат може відбуватися або шляхом оскарження рішення по суті спору в частині розподілу судових витрат, або шляхом оскарження додаткового судового рішення.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
При апеляційному та касаційному оскарженні додаткових судових рішень, ухвалених відповідно до пунктів 2-3 частини першої статті 252 КАС України, а саме: при ухваленні рішень, в яких суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення або судом не вирішено питання про судові витрати, судовий збір не сплачується, оскільки розмір судового збору при поданні позову не залежить від того, який спосіб виконання судового рішення, у випадку задоволення позовної вимоги по суті спору, просить обрати позивач, або від вимоги щодо розміру та порядку розподілу судових витрат. Вказані питання не є самостійними позовними вимогами в розумінні КАС України та не входять до ціни позову, тому не підлягають оплаті окремо при зверненні до суду із позовом або відповідною заявою, передбаченою процесуальним законодавством, тобто не є об'єктом справляння судового збору.
Вимоги про розподіл судових витрат не відносяться до позовних та не впливають на розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Враховуючи, що розмір судового збору за подання скарги на рішення суду залежить від суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (крім оскарження ухвали суду з процесуальних питань), то і підстави вимагати сплати судового збору за подання апеляційної або касаційної скарги на додаткове рішення (додаткову постанову) суду щодо розподілу судових витрат відсутні.
ВИСНОВКИ: судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, тобто вирішення тих питань, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави сплати судового збору, об'єкт справляння судового збору, судові витрати, правова природа додаткового судового рішення
